Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2025)

Сексуальне насильство під час збройних конфліктів: міжнародно-правові механізми відповідальності

  • K. S. Stepanchuk,
  • R. O. Maksymovych

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.4.33
Journal volume & issue
Vol. 4, no. 89

Abstract

Read online

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародно-правових підходів до проблеми сексуального насильства, що вчиняється під час збройних конфліктів, як одного з найбільш тяжких порушень міжнародного гуманітарного права. Розглянуто сучасне розуміння сексуального насильства як прояву системної дискримінації, що посилюється в умовах конфліктного середовища. Автори акцентують увагу на тому, що сексуальне насильство у війні не є випадковим явищем, а застосовується як цілеспрямований інструмент ведення війни або політичного тиску. Досліджено ключові міжнародно-правові джерела, які містять норми, що прямо або опосередковано забороняють сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту, включаючи Женевські конвенції, Додаткові протоколи, Римський статут Міжнародного кримінального суду, резолюції Ради Безпеки ООН та інші акти. Окрему увагу приділено кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину, злочину проти людяності або геноциду в залежності від контексту його вчинення. Автори аналізують нормативні засади командної відповідальності та принципу невідворотності покарання у світлі сучасної практики міжнародних трибуналів та діяльності Міжнародного кримінального суду. Також висвітлено український досвід документування фактів сексуального насильства в умовах війни, зокрема в контексті широкомасштабної збройної агресії російської федерації. Визначено основні труднощі щодо збору доказів, захисту потерпілих, подолання стигматизації та забезпечення правосуддя. Отримані результати свідчать про те, що ефективна протидія сексуальному насильству в умовах збройного конфлікту вимагає не лише вдосконалення правових механізмів, але й активізації міжнародної співпраці, посилення інституційної спроможності та впровадження гендерно чутливої юстиції. Автори наголошують на необхідності інтеграції міжнародних стандартів у національні правові системи, створення міждисциплінарних команд з розслідування таких злочинів, а також подолання культури безкарності. У статті запропоновано правові та інституційні орієнтири для підвищення ефективності відповідальності за сексуальне насильство в контексті сучасних воєнних конфліктів, що є передумовою утвердження гуманності як основи міжнародного правопорядку.

Keywords