ПРАВОВИЙ ПРОСТІР ДЕРЖАВИ: ОКРЕМІ ДОКТРИНАЛЬНІ ЗАСАДИ

Abstract

В статті розглянуто особливості категорії “правовий простір”. Автор наводить думки вчених що займалися дослідженням цього правового поняття. Прив’язуючи категорію “правовий простір” до конституційного права робиться висновок про простір як конституційно-правову категорію. Вказується, розвиток та ствердження власного шляху і місця України у геополітичному оточенні, її включення до європейських та світових інтеграційних процесів нерозривно пов'язані з організацією нормотворчої та правозастосовчої діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, яка б відповідала сучасним тенденціям правового розвитку та міжнародним стандартам у цій сфері. Нові тенденції у конституційно-правовому будівництві країни, становлення інститутів громадянського суспільства, оптимізація та реформування системи державного управління зумовлюють нові умови реалізації державної влади, неодмінною умовою ефективної діяльності якої виступає єдність правового простору. Встановлено, правовий простір як конституційно-правова категорія – це специфічна функціональна категорія науки конституційного права, що відображає закріплені в Основному Законі держави певні просторові межі виникнення та розвитку будь-якої конституційно-правової дії, самого конституційного процесу, конституційної норми, стану чи події. Отже, простір являє собою просторові межі, встановлені Конституцією, що можуть переборювати себе і бути замінені на більш прогресивні в рамках здійснення конституційно-правової реформи. Вони також одночасно утворюють певний певну межу, за яким починають розвиватися конституційні правовідносини.

Keywords

• простір
• правовий простір
• конституційне право
• конституційно-правова реформа
• реформування конституційного ладу