Методичний підхід щодо оцінки втрат озброєння і військової техніки частинами та підрозділами Протиповітряної Оборони угруповання військ (сил)

Abstract

У статті надано методичний підхід щодо оцінки втрат озброєння і військової техніки (ОВТ) частинами та підрозділами протиповітряної оборони (ППО) у ході ведення бойових дій угрупованням військ (сил). Розглянуто математичне сподівання кількості пошкодженого ОВТ частин та підрозділів ППО у ході ведення бойових дій угрупованням військ (сил), яке враховує стійкість ОВТ до впливу очікуваних засобів ураження противника і ймовірності нанесення ОВТ частин та підрозділів ППО бойових пошкоджень різних ступенів. Надані вирази, що визначають стійкість ОВТ частин та підрозділів ППО угруповання військ (сил) за допомогою розрахунків кількості осколків, що викликають пошкодження ОВТ різних ступенів і питомого імпульсу енергії вибуху, який викликає пошкодження ОВТ ударною хвилею. Наведено, що імовірності нанесення ОВТ пошкоджень різного ступеня розраховуються за допомогою розрахунків: радіусів нанесення зразку ОВТ повного руйнування, пошкоджень сильного, середнього й слабкого ступеня відповідно; ймовірнго відхилення точки падіння боєприпасів від точки прицілювання; кількості боєприпасів, що скинуті на позицію (або, що застосовані по зразку ОВТ). Також розглянуто допущення, що застосовуються при розрахунках імовірності нанесення ОВТ пошкоджень різного ступеня: відстань від точки прицілювання до зразка ОВТ дорівнює нулю, тобто точка прицілювання сполучена з центром зразка ОВТ, при влученні хоча б одного боєприпасу у коло радіусу нанесення зразку ОВТ пошкоджень, зразок ОВТ вважається або повністю зруйнованим, або ушкодженим у сильному, середньому, слабкому ступеню відповідно; випадкові відстані між точкою прицілювання і точками падіння боєприпасів розподілені по нормальному закону.

Keywords

• бойові пошкодження, втрати, озброєння і військова техніка, протиповітряна оборона, стійкість.