Agricultural and Resource Economics (Dec 2022)
Державне управління продовольчою безпекою: концептуальні засади та раціональні підходи
Abstract
Мета. Метою цієї статті є розроблення концептуальних засад та обґрунтування раціональних підходів до формування дієвої системи державного управління продовольчою безпекою країни. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: теоретичного узагальнення (для систематизації теоретичних положень щодо поняття державного управління продовольчою безпекою), фінансово-економічного і статистичного аналізу (для визначення й узагальнення тенденцій змін основних показників рівня забезпечення продовольчої безпеки), кореляційного і регресійного аналізу (для визначення впливу факторів на результативний показник державного управління продовольчою безпекою); кластеризації (для ідентифікації країн за рівнем забезпечення продовольчої безпеки), абстрактно-логічний та графічний (для узагальнення та наочного представлення результатів дослідження). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 60 країн світу за 2020 р. Результати. Результати кластерного аналізу свідчать про наявність трьох кластерів країн із високим, середнім і низьким рівнями забезпечення продовольчої безпеки. Україна із значенням 63 бали входить до другого кластера. Результати кореляційного та регресійного аналізу свідчать про значний вплив на підсумковий показник ефективності державного управління продовольчою безпекою таких факторів, як зростання середніх витрат населення на харчування, переважно за рахунок збільшення вартості продовольчого кошика, зниження показників доходу, валового внутрішнього продукту на одну особу, програм безпеки харчових продуктів і погіршення стану земельних ресурсів. Оригінальність / наукова новизна. Уперше запропоновано атрибутивно-реляційне визначення державного управління продовольчою безпекою, розроблено причинно-наслідкову модель дослідження проблеми зниження глобального індексу продовольчої безпеки в межах інтерпретованої діаграми Ішикави на базі програмного продукту XMind Pro, а також динамічну регресійну модель для кількісної оцінки впливу факторів на стан продовольчої безпеки, рекомендовано використання дводольного орієнтовного графа бінарного транзитивного співвідношення «виконавці – завдання» множини елементів державного управління продовольчою безпекою з метою забезпечення можливості подальшої автоматизації опрацювання великих масивів даних управлінських процесів. Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку концептуальних засад, удосконалення запропонованих підходів до формування дієвої системи державного управління продовольчою безпекою та адаптації управлінських програмних продуктів до потреб державного управління. Запропоновані заходи державного управління розроблено на основі досліджених факторів впливу на рівень продовольчої безпеки, що дозволить перейти від системи ургентного управління до превентивного, орієнтованого не лише на ліквідацію наслідків проблем, але й на запобігання їх виникненню та розробку запобіжних заходів оперативного реагування.
Keywords
