Особливості стилю мінімалізм у творчості архітекторів США та Японії кін. ХX – поч. ХXI ст.

Abstract

Статтю присвячено виявленню основних характеристик, притаманних стилю мінімалізм в архітектурі. Розглянуто пластику фасадів та засоби художньої виразності у роботах американських та японських архітекторів кінця ХХ-початку ХХІ ст. Авторами висунуто гіпотезу, що основою естетики мінімалізму 1950-1970-х років ХХ ст. було прагнення до функціональної та концептуальної простоти, до обмеження архітектурної мови та економії формальних засобів. В той час сформувалися дві основні тенденції, що продовжуються в мінімалізмі 90-х років ХХ ст.: Міса ван дер Рое (нематеріальна, прозора архітектура, що приховує конструкції) та Луїса Кана (матеріальні, бетонні, конструктивні форми), а також їх поєднання (репрезентативний та онтологічний підхід, за Фрамптоном). Сучасні архітектори мінімалізму, дотримуючись нематеріальної концепції Міса ван дер Рое або матеріальної тектонічної Луїса Кана для створення враження простоти, розробляють нові архітектурні форми і використовують нові технології та матеріали. Так, Kazuyo Sejima та Ryue Nishizawa дотримувались «репрезентативності» Міса ван дер Рое. Архітектор Тадао Андо, наслідуючи матеріальну онтологічну концепцію Кана, разом з тим розробляє репрезентативну тектонічну форму. Інші сучасні архітектори, як Peter Zumthor, Herzog & de Meuron та Kengo Kuma, поєднують нематеріальні, репрезентативні форми, з матеріальними та онтологічними Проведено детальний аналіз робіт Філіпа Джонсона, Джона Паусона, Девіда Чіперфілда, Тадао Андо та Фуміхіко Макі. Ф. Джонсон до нематеріальності споруд Міса додає гостру, інколи провокаційну динамічність. Японські архітектори більше спираються на природне оточення та регіональний традиціоналізм. В мінімалізмі використовуються, як правило, натуральні або високотехнологічні матеріали.

Keywords

• Мінімалізм в архітектурі
• Онтологічний та репрезентативний підхід
• Міс ван дер Рое
• Луїс Кан
• Тадао Андо