Поняття збагачення в контексті кондикційного зобов’язання

Abstract

Стаття присвячена дослідженню поняття збагачення в контексті проблематики зобов’язань із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави (які називають іще кондикційними зобов’язаннями). Критично аналізуючи наявні в науці теорії «фактичного» і «юридичного» збагачення, авторка доходить висновку, що збагачення може полягати як у набутті титулу на річ, так і в безтитульному володінні та користуванні нею. У зв’язку з цим обґрунтовується позиція, згідно з якою предметом безпідставного збагачення можуть бути як речі, визначені родовими ознаками, так і індивідуально визначені речі. Критично оцінюється положення українського законодавства щодо того, що предметом збагачення може бути тільки майно, адже на практиці економічну цінність мають чимало інших благ, які не охоплюються законодавчою дефініцією майна, але охоплюються більш широким поняттям об’єктів цивільних прав.

Keywords

• unjustified enrichment
• condictio
• condictio action
• non-contractual obligation