Український педагогічний журнал (Dec 2024)
ФОРМУВАННЯ КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНИХ УМІНЬ УЧНІВ: ПРИНЦИП ДВОРІВНЕВОЇ АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ
Abstract
У статті актуалізована проблема осучаснення дидактичних засобів формування контрольно-оцінювальних умінь учнів, що викликана завданнями розбудови компетентнісно орієнтованої шкільної освіти. Реалізація регулятивного потенціалу контрольно-оцінювальних умінь в оволодінні компетентностями ставить здобувача освіти у ситуацію вибору найбільш ефективних способів діяльності для досягнення очікуваного результату, серед яких можуть застосовуватись й адаптаційні дії: орієнтування у нових умовах, узгодження дій з метою, коригування дій з урахуванням отриманого результату тощо. Спільна спрямованість контрольно-оцінювальних й адаптаційних дій учня на успішне досягнення очікуваного результату навчання визначає взаємозумовленість цих дій та стимулювання їх в освітньому процесі як дидактичних засобів, що впливають на формування одна одної. У контексті цього дослідження умови прояву адаптаційних дій акумульовано в принципі дворівневої адаптації до навчальної ситуації, що є компонентом дидактичної моделі формування контрольно-оцінювальних умінь учнів. Принцип дворівневої адаптації до навчальної ситуації ґрунтується на концептуальних засадах адаптивного навчання. Процес дотримання означеного принципу поєднує поетапне здійснення адаптаційних дій учителем і учнем. Учитель зазвичай здійснює адаптаційні дії з урахуванням готовності учня виконувати навчальні дії на етапах сприймання, опрацювання, застосування нової змістової одиниці у типових ситуаціях. Учень може їх здійснювати на етапах продуктивного й творчо-продуктивного застосування нової змістової одиниці як у типових, так і у нетипових ситуаціях за результатами дій контролю й оцінювання. Вибір суб’єкта адаптаційної дії зумовлюється рівнем сформованості в учня необхідних для роботи умінь. Вплив застосування принципу дворівневої адаптації до навчальної ситуації на стан сформованості в учнів 1‒2 класів адаптивності й гнучкості як показників володіння контрольно-оцінювальними уміннями досліджено в межах педагогічного експерименту з упровадження дидактичної моделі формування контрольно-оцінювальних умінь. Вірогідність отриманих результатів підтверджена методами математичної статистики. Доведено, що створення в процесі навчальної взаємодії ситуацій, які активізують адаптаційні дії учнів за результатами контролю й оцінювання, до того ж стимулюючи при цьому їхню суб’єктність у виборі навчальної дії з урахуванням власної готовності діяти, впливає на рівень прояву адаптивності й гнучкості як показників сформованості контрольно-оцінювальних умінь. Власне контрольно-оцінювальні уміння є регулятивним компонентом ключової компетентності «навчання упродовж життя», формування якої є пріоритетним завданням сучасної шкільної освіти.
Keywords
