Дактилоскопічний облік в Україні: правове регулювання та тенденції розвитку

Abstract

У процесі виконання своїх службових обов’язків співробітники підрозділів Національної поліції України постійно стикаються з завданням ідентифікації особи за біометричними даними. Одним із видів такої ідентифікації є ідентифікація за відбитками пальців рук. Національна поліція згідно діючого законодавства наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі здійснює збирання біометричних даних осіб шляхом дактилоскопіювання. Також автоматизовані дактилоскопічні ідентифікаційні системи використовуються у експертних службах. Окрім того, інформація про біометричні ознаки особи міститься також у Державній міграційній службі України, яка є підрозділом системи МВС України. Вона забезпечує ведення Єдиного державного демографічного реєстру, де фіксуються біометричні дані (параметри) особи. Під останніми розуміють відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване зображення обличчя. Таким чином, органи досудового розслідування в рамках кримінального провадження з метою отримання інформації про біометричні параметри особи можуть звертатися за допомогою до спеціалістів не тільки Експертної служби МВС України, а й до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Державної міграційної служби України. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає тільки порядок відбирання біологічних зразків у особи для проведення експертизи в рамкам здійснення кримінального судочинства. Правила збирання, накопичення, зберігання, використання та знищення біометричних даних розкриваються тільки в підзаконних нормативних актах, які між собою мають багато протиріч. Нажаль в нашій країні є випадки, коли інформація, що міститься в інформаційно-пошукових системах МВС України своєчасно не видаляється, чим порушуються права і свободи громадян. Тому правове регулювання збирання біометричних даних є вкрай важливими та актуальними оскільки багато питань залишається не врегульованими на законодавчому рівні. На сьогодні, діюча система автоматизованих дактилоскопічних обліків МВС України потребує технічного вдосконалення та правого врегулювання збору даних із дотриманням захисту прав людини і основоположних свобод. Автори пропонують питання правового забезпечення дактилоскопічного обліку й інших біометричних даних вирішити шляхом прийняття закону про біометричну реєстрацію, де були б визначені її види, порядок формування та використання. Дослідники вважають за потрібне впроваджувати мультимодальні біометричні технологій, які можуть здійснювати пошук за кількома біометричними параметрами з можливістю їх комбінування.

Keywords

• криміналістичні обліки
• дактилоскопія
• біометрична реєстрація
• ідентифікація особи
• захист персональних даних