ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ІЗ ПРОТИДІЇ ЗМІНАМ КЛІМАТУ У КОНТЕКСТІ ПАРИЗЬКОЇ КЛІМАТИЧНОЇ УГОДИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕСТОРОГИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Abstract

Прийняття Паризької угоди (2015) започаткувало новий етап у пошуку рішень щодо пом'якшення та адаптації до глобальних змін клімату. Угода внесла важливі корективи в архітектуру та процедури міжнародного кліматичного фінансування як одного із ключових інструментів підтримки необхідних заходів. Розглянуто принципові зміни у сфері кліматичного фінансування, які відбулися після прийняття угоди та їх актуальність для України, де на кліматичне фінансування покладаються значні надії з боку органів влади, бізнесу та громадськості. Зважаючи на поляризовану кліматичну політику в Україні, акцент зроблено на важливих аспектах кліматичного фінансування, які часто залишаються поза увагою аналітиків та науковців, а саме: потребі пошуку альтернатив механізмам компенсації викидів, важливості розробки системи визнання, моніторингу та верифікації ефективності заходів з адаптації, а також важливості пошуку рішень за межами політики декарбонізації та відповідно – орієнтованого на неї фінансування. На основі аналізу світового досвіду запропоновано розглядати фінансування та інші економічні інструменти як елементи трансформаційних рішень, які, попри свою потенційну дієвість, не є панацеєю. Кліматичне фінансування має не лише творити синергії в системі заходів щодо змін клімату, але й не перешкоджати системним суспільним змінам, які потребують істотніших зрушень, а не лише виділення достатньої кількості і раціонального використання коштів.

Keywords

• кліматичне фінансування
• вуглецеві ринки
• політика декарбонізації
• міжнародна співпраця