Deepfake як технологія сфери соціальних та масових комунікацій: можливості та загрози

Abstract

У статті проаналізовано трансформаційну роль штучного інтелекту (ШІ) в журналістиці, зокрема про виклики і можливості. Особливу увагу приділено загрозам, які можуть забруднювати інформаційний простір, а саме: технологіям deepfake (глибоких фейків), які створюються за допомогою ресурсів ШІ. Мета статті – визначити вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на журналістику, зосередившись на загрозах і наслідках розповсюдження у мережі дипфейків. Досліджуються різні методи та технології на основі ШІ: використання передового програмного забезпечення для створення (RunwayML, HeyGen, Deepbrain AI Studios) та виявлення глибоких фейків (Deepware, Resemble AI та InVID & WeVerify), які стають дедалі важливішими в сучасних робочих процесах у медіа. Теоретичний аналіз доповнено практичними прикладами застосування технології «глибоких фейків» у рекламі та освіті. Порівняльний аналіз сучасних систем створення та верифікації «глибоких фейків» дає змогу оцінити їх небезпеку, а також вміти їх ідентифікувати та розрізняти, а також протидіяти їм у роботі сучасних журналістів. Результати дослідження свідчать, що штучний інтелект і нейронні мережі використовуються не лише для створення контенту, а й для захисту його автентичності. Однак для того, щоб ці системи відповідали вимогам журналістської доброчесності та довіри до медіаконтенту, необхідні подальші дослідження та вдосконалення.

Keywords

• штучний інтелект (ші); соціальні комунікації; медіаграмотність; критичне мислення
• журналістська етика
• системи виявлення «глибоких фейків»; дезінформація
• дезінформація
• пропаганда