Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Oct 2023)

Журнал пасажирського пункту пропуску автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» як офіційний документ, предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України

  • L. Chervinska

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.30
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 79

Abstract

Read online

Статтю присвячено проблемі встановлення того, чи властиві журналу пасажирського пункту пропуску автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» ознаки офіційного документа, передбачені у примітці до ст. 358 Кримінального кодексу України. Виявлено два основні підходи, які мають місце на сьогодні у судовій практиці, а саме визнання такого електронного журналу офіційним документом та встановлення відсутності ознак офіційного документа у разі внесення завідомо недостовірної інформації в електронний журнал пасажирського пункту пропуску митниці. Зроблено висновок, що електронний журнал пасажирського пункту пропуску митниці не характеризується ознаками офіційного документа, зокрема такою ознакою, як скла- дання, видача чи посвідчення за визначеною законом формою та реквізитами. На підставі аналізу регулятивного законодавства в митній сфері встановлено, що електронний журнал пасажирського пункту пропуску митниці є функціональним програмним модулем електронної бази даних – Єдиної автоматизованої системи митного оформлення. Самі ж дані електронного журналу пасажирського пункту пропуску митниці згідно з Положенням № 1341 можуть використовуватися для формування офіційних документів в автоматичному режимі, зокрема шляхом перенесення відповідних даних (в тому числі відміток митного органу) до митних декларацій, про те сам по собі цей електронний журнал не є офіційним документом. Визначено, що регулятивне законодавство не відносить електронний журнал пасажирського пункту пропуску митниці до офіційних документів, а лише вказує на те, що це функціональний програмний модуль. З урахуванням викладеного вище зроблено підсумковий висновок, що за умов підтвердження усіх обставин вчиненого діяння, які були встановлені судами першої та апеляційної інстанції, кваліфікація дій обвинуваченого за статтею 366 Кримінального кодексу України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Keywords