Геофизический журнал (Oct 2024)
Чемерпільська магнітна аномалія як унікальна вулкано-магматична магнетито-золоторудна структура Українського щита (Середнє Побужжя)
Abstract
Стаття присвячена особливостям генезису та мінералогічного потенціалу Чемерпільської залізо-магнетитової структури, її відмінності від інших подібних об'єктів Середнього Побужжя. Як самостійний геолого-геофізичний об'єкт вона була встановлена за даними гравіметричної та магнітометричної зйомок середнього масштабу у вигляді комплексного локалізованого максимуму субізометричної форми діаметром 1,7 км, площею 2,8 км2. У регіональному структурно-тектонічному відношенні цей максимум приурочений до Синицівського блоку Голованівської шовної зони. На сьогоднішній день Чемерпольська структура досить добре досліджена картувальним бурінням і різнобічними геофізичними методами на рівні поверхні кристалічного фундаменту. За отриманими даними визначено основні петрофізичні комплекси, що приймають участь у її будові. Промислово-мінералогічний потенціал Чемерпільської структури за виконаними розрахунками становить 100 млн т. магнетитових кварцитів та карбонатних утворень, а також 2 т екзогенного золота у корі вивітрювання. Оцінка корінних покладів золота не проводилася. У корі вивітрювання та кристалічному фундаменті встановлена мідна мінералізація, представлена самородною міддю, халькопіритом та халькозином. За структурно-тектонічними ознаками, петрофізичним та мінералогічним розмаїттям Чемерпільська структура може бути віднесена до локальних трубних вулкано-магматичних об'єктів. Її найближчими добре вивченими геологічними аналогами може бути такі докембрійські «стратифіковані» залізооксидно-золото-мідні родовища, як Солобот та інші рудного району Каражас у Бразилії. Для геологічної верифікації нових висновків про особливості будови Чемерпільської структури та її дійсного рудного потенціалу необхідно продовжити її вивчення на базі насамперед даних цільового структурно-пошукового буріння та глибинних методів сейсморозвідки та електророзвідки. Економічна ефективність видобутку основних корисних компонентів Чемерпільської структури – золота та магнетитового заліза – може бути підвищена за рахунок супутнього використання нерудних кальцифірів для виготовлення агломераційного флюсу, розкислення ґрунтів, сировини для автодорожнього покриття.
Keywords
