Психологічні перспективи (Nov 2015)
ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРЕДИКТОРИ ЧАСОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Abstract
У статті розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб’єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика «Смисложиттєві орієнтації» Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п’ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика «Ціль-Засіб-Результат» О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика «Шкали переживання часу» Є. І. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов’язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обґрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.
