Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Dec 2020)
Вплив складу травосумішок та удобрення на продуктивність сіяних травостоїв
Abstract
Метою наших досліджень є добір багаторічних бобових трав та бобово-злакових травосумішок для ліквідації дефіциту білка, який склався в системах кормовиробництва, формування лучних травостоїв сінокісного використання, підвищення їх продуктивності та зміни основних агрофізичних показників ґрунту під впливом мінерального удобрення. Особливої актуальності набуває вивчення видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агрофітоценозів й розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив, режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами. Наведено результати досліджень з вивчення впливу мінерального добрива на формування кормової продуктивності сіяного бобово-злакового травостою, а також його ботанічного і видового складу. На контрольному варіанті (без удобрення) в поєднанні з препаратом органік-баланс у середньому зібрано 43,4–48,2 т/га зеленої маси. Фосфорно-калійні добрива в нормі P60K90 разом з препаратом підвищили врожайність сінокісного травостою на 24,8–24,4 т/га зеленої маси порівняно до контролю. Внесення добрив у нормі N30P60K90 + органік-баланс забезпечило приріст урожаю на 40,0–43,8 т/га зеленої маси, а також удобрення в нормі N60P60K90 + органік-баланс ‒ 54,4–59,6 т/га. За збором зеленої маси найвищу продуктивність відзначено на травосумішці, яка складалася із таких компонентів: грястиця збірна, пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна, лядвенець рогатий ‒ при повному мінеральному удобренні в нормі N45Р60К90 – 36,5 т/га. Застосування комплексу досліджуваних факторів, зокрема внесення N45P60K90, дозволило одержати найвищий у 2019 р. врожай сухої речовини (7,3 т/га) з достовірним приростом до контролю 13,5 %. Встановлено найвищу густоту стояння рослин лучних травостоїв за органічного виробництва кормової сировини, яка становила 1812‒1844 пагони/м2 і зафіксована на травостоях, що складалися із таких компонентів, як грястиця збірна, пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна, лядвенець рогатий. Також наведено результати досліджень і встановлено позитивний вплив мінерального добрива на формування кормової продуктивності сіяного бобово-злакового травостою, збереження та розвиток цінних видів як злакових, так і бобових трав у травостої.
Keywords
