Параметри гранітизації та метаморфізму порід північно-західної частини Українського щита

Abstract

В статті розглянуто РТ-умови метаморфізму тетерівської серії та утворення гранітів шереметівського та житомирського комплексів Волинського мегаблоку Українського щита, а також роль флюїдів в гранітизації. Згідно з термодинамічним моделюванням, поява гранітів є ланкою плюмового процесу, що підтверджується врахуванням усіх відомих геологічних та петрологічних даних. Під час накопичення первинної вулканогенно-осадової товщі багато разів з’являлись магматичні породи, утворені в мантійних осередках плавлення, які були розташовані на різних глибинах. Утворення осередку плавлення в корі викликано кондуктивним прогрівом, спричиненим підшаруванням кори ультраосновними розплавами. Температури в осередку плавлення, розташованому на глибині 15 км, перевищують 650 °С. Підвищення градієнту над ним з 20 до 35 °С/км зумовлює метаморфізм, а надходження розплавів та розчинів по зонах деформацій — метасоматичні перетворення та утворення мігматитів. Там, де на поверхню виведено верхню частину термальної астеносфери, можна побачити непереміщені граніти. В місцях перетину декількох проникних зон (розломів), утворюються гранітні масиви, в яких кристалізуються кварц-польовошпатові породи. Показано, що сучасна поверхня знаходилась на межі метаморфізованих порід та осередку плавлення протерозойського часу. Подібне розташування не заперечує існування архейського основи на більших глибинах — рівні знаходження термальної астеносфери, що продукує граніти.

Keywords

• протерозой
• український щит
• гранітизація
• метаморфізм
• абсолютний вік
• умови метаморфізму