Український селянин (Aug 2020)
MYKHAILO HRUSHEVSKY’S EDITORIAL PROJECTS FOR PEASANTS: IDEOLOGY, TOPICS, PERCEPTION
Abstract
Постановка проблеми. У статті досліджено ідеологію, змістове наповнення та суспільне сприйняття редагованих М. Грушевським газет «Село» (1909-1911) та «Засів» (1911-1912). Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що й надалі селянські видавничі проекти вченого є найменш знаною складовою його публіцистичної спадщини. Натомість, саме ці видання перебували в полі особливої уваги М. Грушевського з огляду на вагомість тогочасної потреби національного виховання народних мас з метою їх оперативного залучення до реалізації актуальних завдань українства. Метою статті є з’ясування ідеології, змістового наповнення та суспільної рецепції редагованих М. Грушевським газет «Село» та «Засів». Основні результати дослідження. Виявлено, що для М. Грушевського газети для селян стали важливими трибунами освітлення тогочасного життя українства, піднесення національної свідомості, формування суспільно-політичної думки. Через різнопланові дописи редактор транслював у народне середовище цінності соборності та солідаризму, гордощів за свою історію, любові до рідної мови та поваги до культурного різноманіття мешканців українських земель. Читачеві імпонувала серйозність, з якою до нього звертався видатний історик, як також і пропагований ним оптимізм, заклики вірити у свої сили та діяльно сприймати виклики життя. Досліджено рецепцію діяльності М. Грушевського на чолі редакцій селянських газет. Першою в часі була захоплююча реакція колег ученого (М. Коцюбинський та М. Вороний) з українського демократичного табору, котрі слушно вказали, що саме львівському професору виявилося під силу втілити в життя давню інтелігентську мрію про селянську газету. Не менш піднесено появу адресованої собі першої газети рідною мовою зустріли й самі селяни, надсилаючи М. Грушевському численні подячні листи. Їхній зміст дозволяє зробити висновки, що читач з народу сприйняв появу «Села» та «Засіву» як правдивий подарунок. Неабияка популярність редагованих М. Грушевським селянських газет в українських народних та інтелігентських колах стала причиною специфічної «опіки» над виданнями з боку царської цензури. Слід відзначити, що представники адміністрації доволі серйозно оцінили загрозу своєму впливу на селі, що йшла від редагованих М. Грушевським часописів. Тож на видання посипалися численні фінансові кари за явні та вигадані прорахунки редакційної політики видавців, котрі призвели до вимушеного закриття «Села», а потім і «Засіву». Висновки. Підсумовано, що зорієнтовані на селянську аудиторію видавничі проекти М. Грушевського стали помітною складовою українського суспільно-політичного руху на Наддніпрянщині на початку ХХ ст. «Село» та «Засів» були школою національного самовиховання спраглого просвіти селянина, що мало вагомий вплив на долю українства, котре постало перед численними викликами перших десятиліть ХХ ст.
