Античні ремінісценції в трагедії Крістофера Марло “Дідона, цариця Карфагена”

Abstract

Порушується проблема використання античних ремінісценцій у трагедії. Трансформація лірики і драми на основі епосу П. Вергілія допомагає вибудувати трагедію з рисами лірики. Серед інших творів драматурга Дідона – єдиний детально розроблений жіночий образ. Вона, без сумніву, є центральною фігурою у п’єсі, домінуючи над всіма іншими, в тому числі і над Енеєм. Образ Дідони розкривається в п’єсі через взаємини з Енеєм. Він – ніби погана половина її самою. Їх кохання живе тільки у мріях самої Дідони.

Keywords

• К. Марло
• доба Відродження
• трагедія
• рецепція