Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Jun 2020)
Рівень неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця та продуктивні ознаки бджіл за згодовування різної кількості лляної олії
Abstract
Метою досліджень є встановлення зв’язку між складом неестерифікованих жирних кислот у тканинах черевця та продуктивними ознаками медоносних бджіл за різної кількості лляної олії в кормовій добавці. Експериментальну роботу проведено у весняно-літній період на клінічно здорових медоносних бджолах карпатської породи. Було сформовано 3 групи бджолиних сімей (по 3 бджолосім’ї в кожній), відібраних за принципом аналогів. Бджолині сім’ї контрольної групи впродовж 36 діб щотижня отримували кормову добавку, яка складалася з 100 г знежиреного борошна з бобів натуральної сої та 100 г цукрового сиропу (співвідношення цукру до води 1:1). Бджолині сім’ї І і ІІ дослідних груп додатково до цієї кормової добавки отримували лляну олію в кількості відповідно 10 і 20 г/бджолосім’ю/тиждень. Під час проведення досліду контролювали відтворну здатність маток і медову продуктивність робочих бджіл. Після завершення підгодівлі для лабораторних досліджень було відібрано зразки тканин медоносних бджіл. У тканинах черевця методом газо-рідинної хроматографії визначали вміст неестерифікованих жирних кислот. Встановлено, що внаслідок додавання до кормової добавки, яка складається зі знежиреного соєвого борошна та цукрового сиропу, лляної олії в кількості 10 і 20 г в ній дозозалежно зростає вміст насичених, мононенасичених і особливо поліненасичених жирних кислот як у складі жирних кислот загальних ліпідів, так і в складі неестерифікованих жирних кислот. Згодовування кормової добавки, збагаченої лляною олією, приводить до зменшення концентрації неестерифікованих насичених з парною і непарною кількістю атомів Карбону в ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин ω-7 і ω-9 та поліненасичених жирних кислот родини ω-6 у тканинах черевця медоносних бджіл І та ІІ дослідних груп, водночас у наведених вище бджіл зростає вміст неестерифікованих жирних кислот родини ω-3 та співвідношення концентрації неестерифікованих поліненасичених жирних кислот родини ω-3 до поліненасичених жирних кислот родини ω-6. У кінцевому підсумку у бджолиних маток згадуваних груп зростає яйцекладка, а в робочих бджіл – медова продуктивність.
Keywords
