Особливості кінцівки похвальної промови.

Abstract

У статті розглянуто особливості кінцівки похвальної промови (лаудації) на основі німецької та української мов, проаналізовано тематичний матеріал висновків похвальних промов, виокремлено відмінності у формуванні цієї частини промови в німецькій та українській мовах, здійснено кількісний аналіз фактичного матеріалу, який використали у похвальних промовах обох досліджуваних мов. Кінцівка (заключна частина) належить до трьох основних складових будь-якої промови. Вона разом зі вступом формують так зване обрамлення промови. Ці складові за розміром звичайно поступаються основній частині промови, що містить докази на користь відповідної позиції, проте, не варто применшувати вагу і вступу, і заключної частини. Функція вступу похвальної промови полягає у своєрідному введенні в тему, а заключної частини – підбити підсумки сказаного. Коли співвідношення частин виступу порушується, ефективність промови знижується [5, с. 201]. Заключній частині похвальної промови в німецькій та українській мовах притаманна активація почуттів аудиторії (радості, любові й поваги до адресата лаудації). Основними темами кінцівки, що зустрічаються у досліджуваних лаудаціях, є такі: вітання адресата, побажання йому усіляких гараздів, вдячність за діяльність та особлива заслуга саме його у певній галузі, виокремлення певних якостей адресата, які виділяють його з поміж інших, вираз почуттів та емоцій до адресата, віршовані рядки, сформовані на честь адресата, цитати та заклики до подальших звершень.

Keywords

• епідейктична промова
• похвальна промова
• лаудація
• виступ
• кінцівка
• висновки
• композиція