Український журнал військової медицини (Mar 2020)

РОБОТА ЦИВІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я З НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ПІД ЧАС АТО/ООС, А ТАКОЖ ДЕМОБІЛІЗОВАНИМ УЧАСНИКАМ АТО ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ОСОБАМ

  • V. G. Livinskyi

DOI
https://doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-030
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 1

Abstract

Read online

Вступ. Дослідження роботи цивільних ЗОЗ з надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям та іншим категоріям громадян під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (АТО/ООС), а також вивчення їх спроможностей з метою використання в особливий період в інтересах ЗС України та інших військових формувань є актуальним. Мета роботи – аналіз та узагальнення досвіду роботи цивільних закладів охорони здоров’я з надання медичної допомоги пораненим, травмованим і хворим військовослужбовцям під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (АТО/ООС), а також демобілізованим учасникам АТО та внутрішньо переміщеним особам з окупованих територій АР Крим, Донецької та Луганської областей. Матеріали та методи. Використані нормативно-правові акти з питань оборони держави та охорони здоров’я, керівні документи, інформаційно-довідкові видання з питань охорони здоров’я населення та медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, системного підходу, статистичний, аналітичний, узагальнення. Результати. У статті розглянуто історичний та закордонний досвід використання цивільних закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги військовослужбовцям під час воєн та збройних конфліктів, досліджено нормативно-правові засади залучення їх до системи лікувально-евакуаційних заходів медичного забезпечення ЗС України. Проаналізовано роботу цивільних закладів охорони здоров’я та клінічних установ Національної академії медичних наук України з надання медичної допомоги пораненим, травмованим і хворим військовослужбовцям, демобілізованим учасникам АТО та внутрішньо переміщеним з тимчасово окупованих територій особам, а також встановлено чинники, що впливали на їх роботу. Висновки. У районах проведення АТО/ООС на засадах єдиного медичного простору сформувалася територіальна система надання медичної допомоги пораненим, травмованим і хворим військовослужбовцям, яка функціонально об’єднала медичні підрозділи військових частин і з’єднань, військово-медичні заклади, а також цивільні заклади охорони здоров’я. За досвідом медичного забезпечення військ під час проведення АТО/ООС опрацьовано механізм і порядок залучення системи цивільної охорони здоров’я до надання медичної допомоги військовослужбовцям під час воєн та збройних конфліктів.

Keywords