Український педагогічний журнал (Oct 2024)

МАРКЕТИНГ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ДОБУ ПОСТМОДЕРНУ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

  • Тамара Пушкарьова,
  • Вікторія Макарова,
  • Марія Коваль-Мазюта,
  • Олександр Гриценко

DOI
https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-122-138
Journal volume & issue
no. 3
pp. 122 – 138

Abstract

Read online

За відкритими ресурсами, епоха постмодерну – це особливий період європейської історії, що розпочався наприкінці ХХ ст. та має ознаки зміни суспільного світогляду стосовно усіх царин людської життєдіяльності: культурної, політичної, економічної, виробничої, наукової, освітньої та інших. При цьому серед розмаїття об’єктивних атрибутів постмодерну на сьогодні доречно виокремити увагу до технологічних експериментів, наукових інновацій та управлінсько-реформаторських перетворень. У такий спосіб виходить, що доба постмодерну – це відкидання архаїчних стереотипів, пошук чогось незнаного та незвичного, апробація інноваційних ідей чи технологій. У наведеному вище контексті реформування української школи є швидше не якоюсь екстраординарною подією, а доволі вдало спланованою акцією, яка спирається на загальноєвропейські та національні запити суспільства на нетривіальні, але неминучі системні трансформації. Проведення таких модифікацій у сфері освітньої діяльності є закономірною стратегією, яка має на меті не лише підвищити рівень якості освіти, а й сприяти адаптуванню режимів надання освітніх послуг до ринкових умов сьогодення. Водночас маркетинг як суспільна ідеологія діяльності, що є орієнтованою на задоволення першорядних запитів населення країни, неодмінно має бути задіяна у тих реформаторських перетвореннях, які посіли чільне місце в національній системі освіти. Представлене судження виходить з того, що феномен освіти є ключовим активатором ефективного розвитку економічних, виробничих, гуманітарних та правових відносин, які в наявний спосіб упливають на конкурентоспроможність національної економіки через підготовку ерудованих, освічених, креативних та відповідальних представників нової української школи. Отже, реформування національної освіти в постмодерну добу виявляється не лише конче затребуваним, а й вельми непересічним процесом, який потребує системного інтегрування організаційних, педагогічних, економічних інновацій, що за синергетичним ефектом мають стати рушійною силою в справі виховання й навчання українців та українок нового покоління, які будуть активно сприяти піднесенню української нації на міжнародній арені.

Keywords