ОБҐРУНТУВАННЯ КАТОЛИЦЬКОГО ВЧЕННЯ ПРО ПЕРШІСТЬ ПАПИ РИМСЬКОГО УКРАЇНСЬКИМ ПОЛЕМІСТОМ ТЕОДОРОМ СКУМИНОВИЧЕМ
Abstract
Розкрито наведені українським полемістом-католиком Теодором Скуминовичем у творі "Przyczyny porzucenia Disuniey przezacnemu narodowi ruskiemu podane" (1643) докази примату Папи Римського у вселенській церкві. Доводячи верховенство Римської кафедри, письменник навів "аргумент від історії", що папа Сильвестр I, піднісши єпископа Візантія Митрофана до патріаршої гідності, заснував Константинопольський патріархат. У контексті історії Візантійської церкви, католицький книжник порушив питання законності використання патріархами Константинополя титулу "вселенський єпископ", яким єпископи Східних церков іменували папу Лева I на Халкідонському соборі (451). З огляду на це розкрито деталі суперечки папи Григорія Великого з патріархом Іоанном IV Постником щодо іменування предстоятеля Константинополя "вселенським єпископом". Доказом судового верховенства Риму Теодор Скуминович вважав історичні факти поставлення і зміщення первоієрархів Сходу. Зокрема, полеміст розповів про відновлення на єпископській кафедрі папою Юлієм I Афанасія Александрійського та Павла I. З "Полууставу" Віленського Святодухівського монастиря письменник навів розповідь про поставлення Папою Римським святого Іполита Римського єпископом Портуенським. Обґрунтовуючи першість Римської церкви, Теодор Скуминович спирався на факти анафемування єпископами Риму візантійських імператорів і першоієрархів. Найяскравішим прикладом цьому була історія вигнання Іоанна Златоуста з Константинопольської кафедри. Наведено окремі деталі єпископського служіння Іоанна Златоуста, як от: зміст церковних реформ, відносини з імператорським двором і Теофілом Александрійським, а також апеляція до папи Інокентія I. У центрі уваги Теодора Скуминовича була виголошена папою Інокентієм I анафема на імператора Аркадія, Євдоксію та померлого на той час патріарха Арсакія. Аргументом на користь примату Папи Римського письменнику була історія повернення папою Миколаєм I на патріаршу кафедру в Константинополі патріарха Ігнатія. У розповіді про зміщення патріарха Фотія полеміст порушив питання авторитетності Четвертого Константинопольського собору (869), який на Заході вважається Восьмим вселенським собором. Іншими доказами верховенства Папи Римського книжнику слугували відомості з житій Максима Сповідника, Стефана Нового та Теодорита Студита.
