Баланс кар’єри та особистого життя (на прикладі працівників закладів вищої освіти)

Abstract

Баланс між роботою та особистим життям неймовірно важливий у сучасних реаліях. Людина прагне реалізуватися у всіх сферах свого життя, а отже їй потрібно вміти балансувати. Коли кордони між роботою та особистим життям порушено, це неминуче призводить до стресу, професійного вигорання, проблем у кар’єрі і вдома. Автори статті встановили, що люди, які дотримуються традиційної сімейної моделі, менше схильні змінювати початковий вибір між офісом і особистим життям, ніж сім’ї, де працюють обоє з подружжя і порівну розподіляють обов’язки з догляду за дітьми. Перетин гендерної проблематики на ринку праці та вимог щодо конкурентоспроможного працівника актуалізує потребу психологічного супроводу розвитку кар’єри особистості з огляду на особливості її гендерної ідентичності, долаючи гендерні стереотипи та упередження. В Україні в галузі вищої освіти, в принципі, немає гендерного дисбалансу, якщо не враховувати керівних посад, на яких кількість чоловіків суттєво переважає. У процесі дослідження було проведено опитування працівників закладів вищої освіти (ЗВО) щодо їхнього задоволення станом балансу між роботою та особистим життям. Доведено, що працівники часто самі свідомо чи несвідомо сприяють своїм перепрацюванням, які є причиною багатьох проблем у подальшому, як-от: брак часу на саморозвиток, сім’ю та спорт; погіршення стану фізичного та психічного здоров’я; брак часу на відпочинок та подорожі; можливість професійного вигорання. Проте й робочі умови часто змушують людей перевищувати кількість робочих годин та займатись роботою у свій вільний час, нехтуючи сім’єю, саморозвитком, спортом, хобі, відпочинком, здоров’ям. Визначено такі основні поради працівникам: уміти відмовляти або просити допомоги, винагороджувати себе, перевіряти, чи тим вони займаються.

Keywords

• робота
• зво
• гендер
• менеджмент
• баланс
• особисте життя