Актуальні питання суспільних наук та історії медицини (Mar 2017)

ПЕРФОРМАТИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КОМУНІКАТИВНИХ ІНТЕНЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ / PERFORMATIVE EXPRESSIONS AS A MEANS OF IDENTIFICATION OF COMMUNICATIVE INTENTIONS IN THE UKRAINIAN DISCOURSE

  • Світлана ШАБАТ-САВКА

DOI
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2017.10
Journal volume & issue
no. 1(13)
pp. 44 – 47

Abstract

Read online

Шабат-Савка Светлана. Перформативные высказывания как средство идентификации коммуникативных интенций в украиноязычном дискурсе. В статье рассматриваются перформативные высказывания как синтаксические репрезентанты категории коммуникативной интенции (среди конструкций, основу которых формируют иллокутивные предикаты, выраженные 1-м лицом единственного числа настоящего времени изъявительного наклонения) и определяются как языковые единицы, однозначно эксплицирующие и четко идентифицирующие ту или иную интенцию говорящего – повествования, побуждения, обещания, извинения, благодарности, пожелания и др. Утверждается, что в таких конструкциях осуществляется саморепрезентация автора, его речевых намерений и волеизъявлений – рассказать, сообщить, заявить, попросить, предостеречь, пообещать, задекларировать уважение, урегулировать межличностные отношения. Использование в украиноязычном дискурсе эмоционально-экспрессивных перформативов (нечленимых коммуникатов) связано с возможностью говорящего показать коммуникативное мастерство и лингвокреативнисть, а также с расширением перформативной теории в лингвистике. Ключевые слова: коммуникативная интенция, говорящий, перформативные высказывания, иллокутив, эмоционально-экспрессивный перформатив, украиноязычный дискурс. Шабат-Савка С. Т. Перформативні висловлення як засіб ідентифікації комунікативних інтенцій в українськомовному дискурсі. Перформативні висловлення, що їх зазвичай аналізують у теорії мовленнєвих актів, досі не мають чітко відведеного місця в традиційному синтаксисі української мови й залишаються на периферії мовних рівнів і напрямів. У статті перформативи розглянуто в системі синтаксичних репрезентантів категорії комунікативної інтенції (серед висловлень, стрижень яких формують ілокутивні предикати, виражені 1-ою особою однини теперішнього часу дійсного способу) і витлумачено як мовні одиниці, що однозначно експлікують ту чи ту інтенцію мовця, виразно ідентифікують мовленнєві наміри. Своїм змістовим потенціалом, особливою ономасіологічною природою перформативні висловлення виражають розлогий спектр суб’єктивно-авторських інтенцій (розповідності, спонукання, обіцянки, вибачення, дякування, побажання та ін.). Саме в таких конструкціях відбувається саморепрезентація автора, його прагнення передати певний мовленнєвий намір і своє волевиявлення – розповісти, повідомити, заявити, попросити, застерегти, пообіцяти, задекларувати повагу, продемонструвати вихованість та культуру поведінки, урегулювати міжособистісні стосунки. Використання в українськомовному дискурсі емоційно-експресивних перформативів (нечленованих комунікатів) пов’язане з можливістю мовця показати комунікативну майстерність і лінгвокреативність, уміння актуалізувати увагу на потрібному слові, частині висловлення, а також із розширенням перформативної теорії в лінгвістиці загалом. Перформативні висловлення мовці використовують у різних дискурсивно-жанрових формах української мови, у яких вони виявляють національну специфіку, особливу стилістику вживання порівняно з іншими мовами, що, власне, виформовує предмет наших подальших наукових студій. Ключові слова: комунікативна інтенція, мовець, перформативне висловлення, ілокутив, емоційно-експресивний перформатив, українськомовний дискурс.

Keywords