Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2022)
Справедливість як одна з ключових конституційних засад регулювання права на заробітну плату
Abstract
Вказується, серед основних конституційних принципів, що відіграють вирішальне значення у регулюванні права на заробітну плату є принципи справедливості. На важливості принципу справедливості як першооснови зауважено і в Статуті Організації Об’єднаних Націй (статті 1). Справедливість в оплаті праці та гідне існування людини міститься і в положеннях міжнародних договорів, у тому числі Загальній декларації прав людини (ст. 23), Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (ст. 7), Європейській соціальній хартії (переглянутій) (ст.4), актах Міжнародної організації праці. Акцентовано увагу на тому, що автор не погоджується із твердженням про те, що в Україні існує тільки правове закріплення однієї ознаки змісту права на справедливу заробітну плату – встановлення розміру оплати праці на рівні, який не нижчий мінімальної заробітної плати, що встановлена законом (ст. 3 Закон України «Про оплату праці»). Доведено, незакріплення прямо принципу справедливості у Законі України «Про оплату праці» не означає відсутність дії вказаного принципу на низку законодавчих норм. При ретельному аналізі наведеного нормативно-правового акту ми дійшли висновку, що дія принципу справедливості відобразилася на таких правових нормах Закону України «Про оплату праці». На думку автора, необхідним є відображення важливості принципу справедливості у гарантуванні права на заробітну плату. В Основному Законі остання частина 43 статті гарантує право на своєчасність отримання винагороди за працю. Ми пропонуємо частину 7 статті 43 Конституції України викласти у такій редакції: «Кожна людина має право на гідну та справедливу заробітну плату, що має виплачуватися у повному обсязі, своєчасно у строк, встановлений законом».
Keywords
