ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ ГІПОКСИЧНО - ІШЕМІЧНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Abstract

Неонатальна енцефалопатія залишається однією з основних причин інвалідності доношених дітей і однією з найбільш загальновизнаних причин важкого, довгострокового неврологічного дефіциту. Метою роботи було дослідження неврологічного та психічного розвитку у віці 1 року та 6-ти років дітей, що народилися доношеними та перенесли гіпоксично-ішемічну енцефалопатію. Проведений аналіз перебігу раннього неонатального періоду 36 доношених дітей у співставленні з результатами нервово-психічного розвитку у віці 1 року та 6-річному віці. Несприятливі наслідки перенесеної в неонатальному періоді гіпоксично-шемічної енцефалопатії асоціюються з невідповідним протокольним рекомендаціям реанімаційним заходам у 25 % пацієнтів, пізнім транспортуванням на третинний рівень надання медичної допомоги, тривалою потребою в ШВЛ. Несприятливі наближені наслідки у віці 1 року реєструються у близько 50 % дітей, що перенесли гіпоксично-ішемічну енцефалопатію. Несприятливі віддалені наслідки у віці 6 років має кожна 5-а дитина, серед них 30 % ДЦП та 8 % складну патологію зору. Діти, у яких у віці 1 року діагностується помірна затримка нервово-психічного розвитку мають можливість поліпшити показники нервово-психічного розвитку і не мати порушень у віці 6 років.

Keywords

• доношені новонароджені
• нервово-психічний розвиток
• катамнез
• інвалідність