«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО – ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ
Abstract
Вступ. Присвячено аналізу діалектної лексикографії та можливості залучати раритетні загальномовні словники як одне з джерел діалектологічних досліджень. Мета – описати історію створення та схарактеризувати джерельну базу й реєстр "Словника української мови" Д. І. Яворницького. Методи. Застосовано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, опис і спостереження. Результати. Визначено етапи становлення діалектної лексикографії. Зауважено зміни структури словникової статті, залучення ілюстративного матеріалу, підходів до викладу матеріалу. Реалії сучасної російсько-української війни актуалізують потребу якнайширшого обстеження українських говірок і фіксації лексичних матеріалів у словниках різних типів. Наголошено на актуальності укладання зведеного діалектного словника, що охоплюватиме лексику всіх теренів побутування української мови. Особливу увагу звернено на видання словників загрожених говірок, зокрема степового говору. Описано історію створення "Словника української мови" Д. І. Яворницького; особливості його укладання; схарактеризовано джерельну базу; окреслено регіони, мовлення яких відбито на сторінках праці. З'ясовано структуру словникової статті та її компоненти (реєстрова одиниця, ремарки, тлумачна частина, ілюстративний матеріал, джерело цитування або місце запису). Виокремлено різні типи лексики степових говірок, що стали реєстровими одиницями словника. Наголошено на можливості застосування раритетних загальномовних словників у діалектологічних дослідженнях. Висновки. Перспектива укладання зведеного Словника українських говорів потребує врахування якнайширшого кола джерел різних типів. Визначено, що "Словник української мови" Д. І. Яворницького містить паспортизовані й семантизовані діалектні матеріали, а отже, його можна залучати до порівняльних та описових діалектологічних студій.
