Колабораціонізм у Франції 1940-1944 років та його оцінки: чи можливі уроки для України?

Abstract

Автор статті ставить за мету аналіз проявів колабораціонізму у Франції під час Другої світової війни (режим Віші), його специфіки та аналіз правового поля щодо колабораціонізму в сучасній Україні. У статті взято до уваги причини становлення режиму Віші, проаналізовано ряд документів, якими було надано повноваження маршалу Петену, а також досліджено роль інших органів влади, зокрема, парламенту, у цей період. Проаналізовано причини падіння Вішистського режиму, вказано на види колабораціонізму у Франції. Автор звертає увагу на те, як самі французи у той період та сьогодні оцінюють явище колабораціонізму. У статті простежується, що автори розділилися у цьому питанні: частина з них вважають, що доктрина лише пасивно брала участь у режимі Віші, а декотрі відзначають їх прихильність режиму. У статті названо найбільш відомих колаборантів періоду правління маршала Петена. У статті використано судову практику Конституційної Ради Франції, зокрема, зроблено висновок, обпираючись на рішення останньої, про те, що будь-яка правова норма періоду режиму Віші вважається такою, що не відповідає положенням Конституції 1958 року. У Кримінальному кодексі Франції поняття колабораціонізму відсутнє, проте чітко визначено дії, що вважаються державною зрадою. Щодо колабораціонізму в Україні, то проаналізовано, що це поняття почало формуватися з початком збройної агресії Російської Федерації проти України (ще з 2014 року), але нормативно закріпилося у 2022 році. Йдеться про доповнення до Кримінального кодексу України (ст.111-1 «Колабораційна діяльність» та ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору»), що дає можливість притягувати до відповідальності осіб, що таким чи інакшим чином співпрацюють з ворогом.

Keywords

• режим Віші
• колабораціонізм
• державна зрада
• збройна агресія
• кримінальне покарання