Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2023)

Співробітництво держав-членів Європейського Союзу у сфері охорони культурних цінностей: становлення та розвиток

  • О. Котляр,
  • І. Маринів ,
  • О. Трагнюк

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.3.29
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 75

Abstract

Read online

У статті розглядаються питання становлення та розвитку співробітництва держав-членів Європейського Союзу у сфері охорони культурних цінностей. Констатовано, що протягом кількох останніх десятиліть спостерігається тенденція до посилення ролі культури, у тому числі для регіональних організацій, що яскраво спостерігається у діяльності такого інтеграційного об’єднання як Європейський Союз, де культура використовується як свого роду каталізатор розвитку та зміцнення діалогу між державами. У той же час Європейська культурна спадщина є дуже важливою частиною загального культурного простору як для інститутів ЄС, так і для громадян держав-членів; а той факт, що на території Європи зосереджена половина пам’яток всесвітньої історичної спадщини, ілюструє глибину та обсяг культурного пласта, що підлягає збереженню, що вимагає від ЄС проведення узгоджених дій у сфері охорони культурних цінностей. Автор звертає увагу, що перші договірні документи не передбачали системи норм щодо культурної сфери, однак незважаючи на відсутність відповідних компетенцій, ЄЕС змушене було займатися питаннями культури вже на першому етапі своєї інтеграції. Рекомендація 1974 року щодо захисту архітектурної та природної спадщини (75/65/EEC) стала чи не першим документом, який задекларував інтерес до охорони культурних цінностей. Пізніше, у вісімдесяті та дев’яності роки ХХ ст. можна помітити запровадження норм, що регулюють частково рух товарів у галузі культури, зростання активності суспільства в культурному секторі, а з 2000-х років спостерігається проведення планомірних заходів, спрямованих на розвиток та підтримку європейської культури, яка розглядається вже як основний інструмент реалізації зовнішньої взаємодії ЄС. Останнє ж десятиліття пов’язане з інтенсивним розвитком ідеї міжкультурного діалогу як однієї з основних парадигм єдиної європейської політики, спрямованої на консолідацію загального культурного простору в Європі. Зроблено висновок, що становлення та розвиток єдиної культурної політики ЄС, у тому числі співробітництва держав-членів у сфері охорони культурних цінностей, не мали лінійного характеру, і даний процес відбувається дотепер. Зокрема,докладаються значні зусилля в напрямі боротьби з контрабандою культурних цінностей, повернення культурних цінностей.

Keywords