Методика оцінювання функціональної ефективності георадарів як засобів пошуку підповерхневої контрабанди через державний кордон

Abstract

Результати аналізу застосування георадарів у Державній прикордонній службі України показали, що протиправна діяльності на державному кордоні, а саме застосування трубопроводів для перекачування паливо-мастильних матеріалів, спирту та тунелів для переміщення засобів контрабанди досить проблематично виявляються під поверхнею ґрунту. Недостатньо висока результативність застосування георадарів для пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон пояснюється у першу чергу неспроможністю використовуваних зразків георадарів виявляти саме такого типу правопорушення. Існує потреба у виборі більш ефективних зразків георадарів для пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. З цією метою, із застосуванням методу експертних оцінок, розроблено методику оцінювання функціональної ефективності георадарів пошуку засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Найбільшу увагу приділено визначенню чисельності групи експертів. Проблема формування складу робочої групи експертів є однією із найскладніших і водночас найвідповідальніших завдань методу експертної оцінки. Існує декілька підходів до формування оптимальної чисельності групи експертів – формальних і неформальних. У роботі застосовано метод довірчих інтервалів теорії ймовірностей для встановлення взаємозв’язку між чисельністю групи експертів, кількістю характеристик георадару і довірчою ймовірністю до результатів ранжування характеристик. При цьому встановлено, що: при збільшенні кількості характеристик георадару, які ранжуються, посилюються вимоги до ймовірності хибного надання рангів характеристикам георадару, її абсолютне значення зменшується; збільшення кількості характеристик георадару призводить до необхідності збільшення чисельності групи експертів з метою забезпечення допустимої зміни верхньої межі ймовірності хибного надання рангів характеристикам георадару; чисельність групи експертів практично не залежить від збільшення кількості характеристик георадару починаючи з оцінки 10 характеристик для визначеного значення довірчої ймовірності. Раціональним є визначення мінімального складу групи експертів на рівні 3-5 осіб, що забезпечує рівень довіри до результатів ранжування 0,95-0,99 не залежно від кількості характеристик, які ранжуються. Новим у формуванні складу експертної групи є потреба у здійсненні таких положень: визначається кількість характеристик георадару, які будуть ранжуватися; встановлюються вимоги до довірчої ймовірності результатів ранжування характеристик; кількість експертів, які є компетентними з питань оцінювання ефективності георадарів, визначається із застосуванням ймовірнісного підходу. Загалом, структура методики оцінювання функціональної ефективності георадарів включає: формування складу робочої групи експертів, складання змісту опитувальних анкет, вибір групи значимих характеристик георадарів з усієї множини, обробка результатів опитування із використанням відомого математичного апарату оцінювання, автоматизація розрахунків.

Keywords

• держаний кордон, підповерхнева контрабанда, підземні комунікації, георадар, метод ранжування, експерт.