ВПЛИВ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН НА ПРОЦЕС ГРОМАДЯНСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ФОРМ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

Abstract

У статті досліджуються особливості державно-церковних відносин, що формуються у процесі легітимації громадянського суспільства. Обґрунтовано що ХХІ століття, як і, зрештою, минуле ХХ сторіччя, змушує до пошуків нового формату державно-церковних відносин – у контексті міжнародних зв’язків, сучасних глобалізаційних викликів, розвитку новітнього комунікативно-інформаційного простору. Це, безумовно, підштовхує по новому оцінити статус релігії та церкви в сучасній політичній системі й державі на основі рівноправ’я, беручи до уваги невдалий у радянському минулому досвід сприйняття церкви як ворожого людині й у кращому разі – другорядного або допоміжного елемента в державотворчих процесах. Констатується підвищений інтерес християнської спільноти до безпосередньої участі в соціальному житті, формуванні громадянського суспільства та становленні демократичної і правової держави. Церква, як інституція, цілком інакше, ніж держава, здійснює свій вплив не тільки на духовну ситуацію в Україні, але й намагається доктринально втручатися в політичне життя й бере на себе відповідальність визначати цивілізаційну перспективу розвитку держави.

Keywords

• особистість
• людина
• громадянин
• держава
• суспільство
• церква