Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Національний суверенітет в умовах глобалізації: кримінально-правові та кримінологічні аспекти
Abstract
Стаття присвячена аналізу основних аспектів впливу глобалізації на суверенітет, його політичну, економічну, інформаційну та інші складові; аналізу стійкої тенденції до поступової втрати державами національного суверенітету, що ставить на порядок денний питання про здатність ліберальної демократії пристосуватися до нових обставин. Розглянута нова тенденція в міжнародній політиці й глобальних політичних трансформаціях, що створює можливість перенесення реальних центрів влади з рівня національної держави на наднаціональний і регіональний рівні. Метою досліджень було визначення сутності суверенітету як верховенства державної влади, її незалежності як всередині держави, так і в зовнішньополітичній сфері. Проаналізовані питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці, а також зроблені спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналіз різних теоретико-правових підходів до ознак суверенітету. Здійснено аналіз взаємозв’язку та взаємозалежності понять «народний суверенітет», «національний суверенітет» і «державний суверенітет», підтримано думку, що на першому місці знаходиться народний суверенітет, що виражає верховне, невідчужуване право народу визначати свою долю в державі і суспільстві, і що не слід ототожнювати поняття народного і національного, а також національного і державного видів суверенітету. У статті розглянута проблематика питань, пов’язаних із глобалізацією, яка проявляється у констатуванні як позитивних, так і негативних тенденцій цього процесу, зокрема обмеження сфер впливу урядів країн економічною глобалізацією, послаблення державного суверенітету, поширення дії законів вільного ринку на противагу національним парламентам, збільшення впливу капіталу на економіку, суттєве зменшення ролі держави в економіці, перехід її функцій до приватних осіб, регіональних або міжнародних організацій. Зроблено висновки, що Суверенітет – це складна політико юридична властивість державної влади, що означає її верховенство, незалежність як всередині держави, так і в зовнішньополітичній сфері, що не допускає втручання інших країн у свої внутрішні справи. Наявність певних проблем суверенітету в окремих державах і багатогранний характер державного суверенітету підкреслюють необхідність чіткого розмежування між реальним і відносним суверенітетом, де розуміння реального (абсолютного) суверенітету держави потребує уточнення з огляду на конкретизацію його складових: зовнішньополітичної, внутрішньополітичної, легітимної, правової, територіальної, ресурсної, фінансово-економічної та інформаційної. Підтримано думку, що державна політика щодо національної безпеки весь час трансформується, розширюються різні сфери її впливу, до традиційних загроз додаються принципово нові, виникнення яких обумовлено розвитком міжнародних відносин, процесами глобалізації та іншими чинниками. Приєднуємось до позиції, що в умовах глобалізації економіки бути абсолютно незалежною державою неможливо, але якісна характеристика суверенітету по відношенню до інших держав – це суверенна рівність, відносно незалежне і рівноправне становище, рівний з ними правовий статус. Обґрунтовано позицію, що виникнення та розвиток наддержавних органів впливає на трансформацію державного суверенітету та скорочення його складових шляхом делегування наднаціональним утворенням державних повноважень. Але, у міжнародних організаціях держави учасниці виступають як суверенні і рівноправні, не підлеглі жодній владі іншого угрупування, утворюючи організацію на основі міжнародного договору. На всіх етапах цього процесу взаємодія держав між собою має координуючу горизонтальну природу на одному рівні з міжнародними організаціями, на принципі суверенної рівності держав-учасниць, про що свідчить принцип «одна держава – один голос», а також право виходу з організації. Підтримано аргументацію, що Найбільш послаблює державний суверенітет економічна глобалізація - починають діяти закони вільного ринку, а не національних парламентів, відбувається збільшення впливу капіталу на економіку, суттєво зменшується роль держави в економіці, її функції переходять до приватних осіб, регіональних або міжнародних організацій, чим суттєво обмежуючи сферу впливу урядів країн. Підкреслено, що кримінально-правова охорона державного суверенітету належить в сучасних умовах до одного з найбільш пріоритетних напрямів державної політики у сфері протидії злочинності. Зазначено, що ерозія поняття державного суверенітету, що спостерігається, загрожує руйнуванням сучасної системи міжнародних відносин і розмиванням самого поняття держави. Але, тим не менш, в умовах глобалізації сучасна держава продовжує грати ключову роль у суспільному житті, і надалі залишаючись гарантом зовнішньої і внутрішньої безпеки, правосуддя, демократії і прав людини, забезпечення фундаментальних соціальних цінностей, джерелом накопичення системи національного добробуту, важливим механізмом організації і управління багатьма сферами сучасного суспільства.
Keywords
