Науковий вісник НЛТУ України (Nov 2020)

Сезонна динаміка вмісту антоціанів у деревних плодових ліанах

  • V. F. Levon,
  • N. V. Skrypchenko,
  • N. Ye. Horbenko

DOI
https://doi.org/10.36930/40300502
Journal volume & issue
Vol. 30, no. 5
pp. 15 – 19

Abstract

Read online

Наведено дані про вміст антоціанів у пагонах, листках та плодах витких дводомних ліан, зокрема видів і сортів роду Actinidia Lindl. та виду Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. Висловлено припущення, що антоціани є біохімічним маркером пристосування досліджуваних видів і сортів витких дводомних ліан до стрес-факторів абіотичної природи. Встановлено, що кількість антоціанів у вегетативних органах рослин змінюється в онтогенезі та залежить від різних чинників навколишнього середовища. Відзначено два піки з максимальним вмістом антоціанів в пагонах ліан, що припадають на період спокою рослин з мінімальною температурою та на посушливий період з високою температурою повітря. У період спокою всі досліджувані рослини реагували на значне зниження температури підвищенням вмісту антоціанів у корі пагонів. Порівняння вмісту антоціанів у пагонах різних видів та різної статі в період спокою показали, що менш зимостійкі види актинідії вирізнялись вищим вмістом антоціанів. Це, зокрема, всі чоловічі рослини Actinidia kolomikta (Rupr. & Maxim.) Maxim., A. arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq. та A. arguta var. purpurea (Rehder) C. F. Liang ex Q. Q. Chang. Вони, за нашими дослідженнями, менш стійкі порівняно з функціонально жіночими. У період літньої посухи виявлено збільшення кількості антоціанових пігментів у листках усіх дослідних об'єктів, що дає змогу розглядати їх посилений синтез як неспецифічну реакцію рослин у відповідь на несприятливі умови середовища. У період завершення вегетації у листкових пластинках кількість антоціанів була вища порівняно з черешками (на 25-78 %). Найбільшу різницю за вмістом антоціанів у листках та черешках відзначено для рослин A. kolomiktа, які вирізняються найкоротшим періодом вегетації, на відміну від інших видів актинідії. На початку достигання плодів вміст антоціанів у листках актинідії був значно вищий, ніж у плодах. До того ж листки червоноплодих сортів вирізнялись вищим вмістом антоціанів порівняно зі зеленоплодими. Тому можна припустити, що вміст антоціанів у листках актинідії на ранніх етапах розвитку рослин може слугувати індикатором кольору їх плодів, що дуже важливо для селекційної роботи, одним з напрямків якої є відбір червоноплодих форм.

Keywords