МОДЕЛЮВАННЯ АСИНХРОННИХ МАШИН У СКЛАДІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ З УРАХУВАННЯМ ВТРАТ У СТАЛІ СТАТОРА

Abstract

Виконано порівняльне дослідження способів врахування впливу процесів втрат у сталі статора асинхронної машини з короткозамкненим ротором на величину параметрів робочого режиму. Здійснено порівняння з довідниковими даними результатів розрахунку параметрів номінального режиму асинхронного двигуна без урахування втрат у сталі та з їх урахуванням за допомогою еквівалентних опорів, підключених паралельно до двигуна, а також еквівалентних контурів втрат у сталі. Досліджено вплив співвідношення активної та індуктивної складових навантаження еквівалентних контурів втрат у сталі на результати математичного моделювання. Дослідження виконано на базі універсальної математичної моделі асинхронного двигуна електромеханотронних систем з довільною схемою обмотки статора. Розроблено алгоритм визначення і коригування величини параметрів контурів втрат у сталі під час розрахунку перехідних процесів асинхронної машини до усталеного режиму роботи, за величинами втрат у сталі (у залежності від величин індукції і частоти) і діючого значення струму еквівалентного контуру. Задля забезпечення стійкості розв’язку обґрунтовано застосування ітераційного коефіцієнту і дискретності коригування величини опору. Обгрунтовано застосування контурів втрат у сталі статора у математичній моделі асинхронної машини у режимі генератора, коли використання паралельно підключених еквівалентних опорів вступає у протиріччя з енергетичною діаграмою машини. Бібл. 10, табл.1, рис. 1.

Keywords

• асинхронний двигун
• робочий режим
• втрати у сталі статора
• еквівалентні контури