Міжнародний та національний досвід відновлення міст після війн на базі дослідження родинного архіву архітектора Бориса Приймака

Abstract

Метою даної статті є виклад результатів документальної фіксації раніше недослідженої частини архівних матеріалів родини видатного українського архітектора Бориса Приймака про його закордонний досвід у складі архітектурних делегацій та основні наративи, які мають закладатися в проєкти містобудівельних рішень українських міст, а саме Києва. Також мета полягає в оцінці важливості цих матеріалів для вирішення сучасних проблем, які стосуються відбудови та розбудови міст не тільки в результаті російської навали, але і як безумовно необхідних для впровадження в життя ідей «щасливих міст». Методи дослідження передбачають поєднання мистецтвознавчого та історичного аналізу невідомої частини документально-архівних матеріалів родини Бориса Приймака. Наукова новизна цієї розвідки полягає у введенні до наукового обігу раніше не описаного прецеденту участі українського архітектора у міжнародному проєкті (а саме – в закордонних архітектурних зборах у Парижі у 1956 та 1966 рр.); а також – в актуалізації містобудівних поглядів Бориса Приймака в загальносвітовому розрізі, як під час його головування містом Києвом (1955 – 1973 рр.), так і зараз – для відновлення та розбудови міст, пошкоджених війною, з урахуванням його основних теоретичних тез. Вперше оприлюднено фото із приватного родинного архіву. Висновки. У результаті проведеного мистецтвознавчого аналізу встановлено необхідність вивчення існуючих архівних матеріалів родини Бориса Приймака в розрізі бачення не тільки історичного розвитку української архітектури, але й як основи сучасного підходу до містобудівництва в Україні та за кордоном. Доведено, що попри ізольованість радянського художнього середовища від світових мистецьких течій дозованої інформації, яка надходила із країн Заходу, Борису Приймаку та деяким іншим українським архітекторам вистачало для власних інтерпретацій найкращих з побачених закордонних зразків як у галузі архітектури окремих будівель, так і в упровадженні прогресивних містобудівельних ідей, співзвучних з міжнародними. Зроблено ще один крок для фіксації належного місця Бориса Приймака в пантеоні видатних архітекторів України.

Keywords

• архітектура Києва
• відновлення міст після воєнних дій
• містобудівельні рішення
• міжнародний досвід відбудови міст
• національний досвід відбудови міст
• війна