Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2022)
Історико-правові передумови впровадження конституційно-правового інституту Вищої ради правосуддя в Україні
Abstract
У науковій статті розглянуто та проаналізовано еволюційний шлях розвитку української судової системи з початку проголошення незалежності до сьогодні в аспекті функціонування органів суддівського врядування. Встановлено, що Конституція України 1996 року задекларувала створення Вищої ради юстиції, до функціонального призначення якої серед іншого належало повноваження щодо здійснення подання про призначення та звільнення суддів. Згодом законом України «Про Вищу раду юстиції» від 1998 року було передбачено порядок утворення та організацію роботи Вищої ради юстиції, особливості здійснення нею компетенції. Визначено, функціонування Вищої ради юстиції на момент її створення вважалося позитивним кроком на шляху до зміцнення суддівської незалежності. Поряд з цим, безперечно вже тоді простежувалися певні моменти, до прикладу, щодо визначення місця зазначеної інституції у системі органів державної влади. Ще однією проблемою було і те, що досліджуваний орган не був визначений на законодавчому рівні як, власне, орган державної влади. Встановлено, що необхідно розрізняти поняття «відправлення правосуддя» та «здійснення судочинства». Остання згадана нами правова категорія є явищем значно ширшим, оскільки, на наше переконання, не кожне судочинство є, власне, правосуддям. Така позиція простежується у працях більшості сучасних дослідників, котрі займаються проблематикою здійснення судовою влади її функціонального призначення та державно-владних повноважень. Встановлено, адаптивність та інноваційність – це ті інструменти, котрі мають стати у нагоді для діяльності Вищої ради правосуддя, оскільки вони дозволять швидко реагувати на зміни у будь-якій сфері державного та суспільного життя та працювати якісно і ефективно. Розвиток навичок дистанційного спілкування у цьому ключі є пріоритетом. Інновації, освіта, інституційна комунікація, мобільність та управління людськими ресурсами повинні сприяти покращенню діяльності Вищої ради правосуддя та утвердженню у конституційній ролі гаранта незалежності судової влади.
Keywords
