Емпіричне призначення антибактеріального лікування інфекції сечової системи у дітей: аргументація вибору та прогноз ризику антибіотикорезистентності

Abstract

Обґрунтоване емпіричне призначення антибіотика дитині з інфекцією сечової системи (ІСС) є дуже важливим і водночас складним питанням. Поширеність антибіотикорезистентності (АБР) серед штамів кишкової палички майже унеможливлює етіотропність стартової терапії ІСС. Актуальною є необхідність динамічного моніторингу чутливості Escherichia coli, вивчення тенденцій розвитку та прогнозу АБР для розуміння механізмів менеджменту. Мета — вивчити динаміку чутливості штамів Escherichia coli, тенденцій розвитку АБР з оцінкою прогнозу на майбутнє серед дітей, хворих на ІСС. Пацієнти та методи. Досліджено 1044 дитини з ІСС віком від 1 міс. до 18 років. За дизайном дослідження передбачено три групи порівняння: 1-ша група — діти 2009 року спостереження (n=337), 2-га група — 2014 року (n=328), 3-тя група — 2019 року (n=379). Результати. Провідним уропатогеном в усіх групах спостереження визнано кишкову паличку: у 1-й групі її частка становила 47% (158/337), у 2-й групі — 64% (210/328), у 3-й групі — 66,5% (252/379). Показано рівень поширеності АБР штамів Escherichia coli й високу динаміку його зростання. Так, рівень резистентності Escherichia coli у 2019 р. становив 70±4,06% (176/252). Це більше на 11% порівняно з 2014 р. і на 18,8% порівняно з 2009 р. Частка полірезистентних штамів також мала тенденцію до збільшення: у 2009 р. становила 26,2±12,73% (44/168), у 2014 р. — 26,6±11,24% (56/210), р>0,05; у 2019 р. — 28±9,97% (70/252), р>0,05. Відмічено зростання відносного ризику АБР у 2019 р. в 1,6 раза порівняно з 2014 р. (RR2019=2,208±0,207 [1,473; 3,310], р<0,05, проти RR2014=1,375±0,209 [0,913; 2,063]) та в 3 рази порівняно з 2009 р. (RR2009=0,727±0,209 [0,483; 1,095]). До ампіциліну та амоксициліну виявлено однаково низький рівень чутливості (3,5±32,14% (9/252)). До цефуроксиму підтверджено чутливість лише в кожної другої дитини (53,6±5,76% (135/252)). До цефтазидиму та ципрофлоксацину показано відносно високий рівень чутливості (77,4±3,34% (195/252) і 83±2,81% (209/252)) і водночас швидкі темпи резистентності (майже удвічі вищі за останні 5 років). До фуразидину К відзначено високий рівень чутливості (85,7±2,53% (216/252)), найнижчий рівень загальної резистентності (14,3±15,15% (36/252) і повільні темпи її формування. Визначено несприятливий прогноз зростання відносного ризику АБР у 2,9–3,7 раза серед хворих на ІСС у найближчі 5–10 років за умови збереження існуючих діагностично-лікувальних підходів. Висновки. Отримані результати дослідження мають важливе значення для усвідомлення користі клінічного рішення щодо застосування антибактеріальної терапії та оптимізації її емпіричного вибору для пацієнта з ІСС. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• інфекція сечової системи
• антибактеріальна терапія
• емпіричний вибір