Vіsnik Naukovih Doslіdžen' (Apr 2019)

ВИРАЖЕННЯ АПОПТИЧНИХ РЕАКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМУ ШУНТУВАННІ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • O. M. Druzhyna,
  • O. A. Loskutov,
  • S. R. Maruniak,
  • A. V. Myhailova

DOI
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9959
Journal volume & issue
no. 1
pp. 69 – 72

Abstract

Read online

За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу. Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO). Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу. Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів.

Keywords