МАТЕРІАЛЬНО-СТРУКТУРНІ ОЗНАКИ БАЗОВОГО КОНЦЕПТУ MARCHÉ У ТЕРМІНОСИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
Abstract
Маркетинг належить до галузевих терміносистем із певним чином організованою системою знаків, яка номінує сукупність концептів конкретного фрагменту мовної картини світу. Семантика терміносистеми маркетингової діяльності має певні особливості й володіє лексичним інструментарієм для забезпечення адекватної комунікації між підприємствами на ринку, між виробником і споживачем. Терміни, як елементи специфічної системи, мають характерні ознаки. Передовсім, це матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак: слугує його матеріальною основою і водночас виступає одиницею номінації й частиною лексико-семантичної системи мови. Сприйняття того чи іншого предмета відбувається під впливом різних сенсомоторних факторів, категоріальних схем, запасу знань, іншими словами, концептуальної системи носіїв мови, наділеної їхніми стандартними уявленнями та персональною системою оцінювання. Одним із найбільш ефективних способів презентації термінологічних лексичних одиниць, який сприяє оптимальному розкриттю значення та їхнього реального застосування в мові, є фреймовий аналіз. Організація лексичного матеріалу у вигляді фрейму забезпечує поєднання мовних (значення лексем) і позамовних чинників. Фрейм є структурованою одиницею, всередині якої виокремлюють певні компоненти та відношення між ними; це когнітивна модель, яка передає знання й погляди щодо визначеної повторюваної ситуації. Виокремлення у фреймі маркетингової діяльності базових концептів допомагає вникнути у її сутність. Відтак, marché (m) "ринок" є одним із базових концептів, оскільки входить до складу повних або часткових семантичних парадигм, що функціонують як цілісна семантична одиниця, а їхня ієрархічна послідовність зумовлена логіко-середовищними чинниками. Marché (m) у всіх можливих його проявах є об'єктом маркетингової діяльності, тоді як концепт, представлений терміном marché – це номінативна одиниця, яка супроводжується багатьма похідними, що формують словотвірні гнізда та перебувають у відношеннях взаємозалежності.
