ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЦИФРОВОЇ НЕРІВНОСТІ ТА ЇЇ КЛЮЧОВІ ФОРМИ

Abstract

Останнє десятиліття характеризується особливо динамічним приростом фізичного обсягу циркулюючого у глобальній інфосфері масиву інформації, який, за розрахунками аналітиків, незалежно від кон’юнктури, подвоюється кожні два роки. Вже у 2018 р. він досягнув 33 зезабайт даних на тлі 61%-го середньорічного приросту потоку в останні п’ять років. Сам термін «доступ» (як ключове мірило цифрового розриву) почав активно використовуватись у зарубіжній соціології на рубежі XX-XXI ст. під впливом стрімкого поширення інформаційно-комунікаційних технологій. Останні, докорінно змінивши теоретичні уявлення про економічну природу інформації, концептуалізували механізми її використання з метою розширення прав власності на матеріальні і нематеріальні об’єкти, підвищення матеріального добробуту і соціального статусу індивідів у суспільстві. Цифрові технології і транскордонні потоки інформаційних даних справляють потужний вплив на структурні параметри і динаміку світової торгівлі. На основі скорочення сукупних трансакційних витрат комерційних операцій, об’єднання великої кількості підприємств і компаній по усьому світу та, що найважливіше, відкриття компаніям малого і середнього бізнесу усі можливості «народжуватись глобальними» і поширювати свої hi-tech-ідеї по усьому світу. З-поміж конкретних практичних механізмів цифрової торговельної кооперації на найбільшу увагу заслуговують так звані «розумні вартісні ланцюги», завдяки яким в останні три десятиліття відбувається суттєве прискорення процесів цифрової трансформації економічної діяльності.

Keywords

• цифрова парадигма
• ринок цифрових послуг
• інноваційні розробки
• інформаційно-комунікаційні технології