Художні особливості прикрас в Україні початку ХХІ століття. Концепції формотворення

Abstract

У статті виявлено тенденції розвитку мистецтва художніх прикрас в Україні 2000–2015-х років. На прикладі творчості провідних художників простежено основні концептуальні засади, спільні та відмінні риси сучасного мистецтва прикрас. Розглянуто, у 2000-х роках, у ситуації суспільного підйому, активного зв’язку із зарубіжним мистецьким середовищем, у сучасне українське мистецтво прийшло нове покоління, що актуалізувало нові засоби творчого вираження, позбавлені естетичних, технічних і матеріальних обмежень. Прикраси, виконані в ювелірних техніках та матеріалах, зі спробами застосування нетрадиційних матеріалів проаналізовано на прикладі творчості сучасних українських митців: О. Івасюти, О. Буйвідта, В. Крохмалюка, С. Пержана, К. Кравчука, О. Савчук, М. Козар, М. Котельницької, Ю. Царенка та інших. Висвітлено особливості формування середовища виникнення прикрас із застосуванням некоштовних альтернативних матеріалів – кованого заліза, титану, нержавіючої сталі, алюмінію, бронзи, мідного і сталевого дроту, фактурних порід деревини, кістки, скла, кераміки, пластику, акрилу, силікону, тканин та матеріалів, які були у вжитку. Простежено зв'язок застосування нетрадиційних для ювелірства матеріалів з образотворчим і декоративно-ужитковим мистецтвом. На прикладі творчості майстрів 2000-2015 років виявлено еволюцію форм прикрас – від комплектів, поодиноких прикрас до створення колекцій і серій. Проаналізовано авторські експерименти з техніками, матеріалами, формою та кольором. Висвітлено тенденції формування образу та новаторських композиційних рішень у прикрасах. Зібрано та проаналізовано творчі методи і авторські концепції представників нового покоління митців початку ХХІ століття.

Keywords

• мистецтво прикрас, ювелірне мистецтво, некоштовні, альтернативні матеріали, європейський контекст, пластика, формотворення, ковані прикраси, кераміка, стилістика, концепція, технологічні особливості виконання, персоналії, творчий метод