Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)

Процесуальна правосуб’єктність Держгеокадастру при розгляді земельних спорів в судах

  • T. B. Sarkisova,
  • D. M. Kolomiytseva

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.2.27
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 84

Abstract

Read online

В статті розглядаються проблемні аспекти процесуальної правосуб’єктності Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру як центрального органу виконавчої влади, який здійснює функцію державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (за виключенням випадків прийняття рішення місцевими радами про здійснення функції державного контролю виконкомами таких рад), та наділений повноваженнями передавати землі державної власності сільськогосподарського призначення у власність або в користування фізичних та юридичних осіб, та в комунальну власність територіальних громад. Судова практика свідчить про наявність двох діаметрально протилежних підходів у визначені процесуальної правосуб’єктності Держгеокадастру, зокрема, у справах за позовом прокурора, який подається на підставі ст. 24 Закону «Про прокуратуру» при здійсненні представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Перший підхід зводиться до визнання Держгеокадастру позивачем у будь-яких справах, пов’язаних із порушенням земельного законодавства; другий - полягає в тому, що Держгеокадастр є позивачем тільки в чітко визначених справах, а тому за відсутності органу, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, належним позивачем є прокурор. Залежно від того, який підхід застосовується в конкретній судовій справі, обсяг процесуальної правосуб’єктності Держгеокастру буде різним, з огляду на визначений процесуальний статус Держгеокадастру в конкретній судовій справі. В статті автори, опираючись на законодавство, визначають своє бачення правил залучення Держгеокадастру до розгляду земельних спорів, що дозволяє визначити єдині правила визначенні обсягу процесуальної правосуб’єктності Держгеокадастру в судах відповідно до положень законодавства України. Крім того, автори формують пропозиції щодо удосконалення законодавства в цій частині.

Keywords