Українознавство (Jan 2022)
Соціальний капітал українського суспільства: сутність, трансформація, консолідаційний потенціал
Abstract
Дослідження присвячено феномену соціального капіталу українського суспільства як сукупності креативних ресурсів соціуму, взаємини в якому будуються на основі морально-етичних регулятивних принципів. Здійснено аналіз виникнення та функціонування національного соціального капіталу, визначено чинники його підтримки та використання, значення для консолідації громадянських зусиль із захисту національних інтересів України. В традиційній культурі взаємини між людьми ґрунтувалися на засадах довіри, відповідальності, обов’язковості, пошанування, добра та справедливості, колективної турботи за ближнього, відданості Батьківщині. Іноземна наруга нав’язувала в Україні чужорідну матрицю поведінки, канонами якої ставилися служіння владі, обман, ненависть до інших та зневага до слабших, що істотно впливало на повноту та зміст соціального капіталу українства. Особливу увагу звернено на категорії довіри та зради: перша постає наснажуючим джерелом зростання соціального капіталу, друга – його руйнівником та засобом примноження ресурсності агресорів. Наголошено на функціях основних форм соціального капіталу – зв’язуючого та об’єднуючого: у першому випадку йдеться про інтегруючі зв’язки всередині групи (спільноти), в другому – міжгрупові позитивні взаємодії. Груповий соціальний капітал може негативно впливати на загальносуспільний лад у разі протиставлення локальних норм і цінностей загальнонаціональним регулятивам. У сучасних умовах пріоритетного значення набуває поєднання евристичного потенціалу архетипових звичаїв мультикультурного українського суспільства із модерними демократичними механізмами формування соціального капіталу. Останнє передбачає набуття нормативного статусу відносин довіри та відповідальності між громадянським суспільством та владою у різних сферах діяльності (виробництво, фінанси, торгівля тощо) та ін. Секторальна індексація соціального капіталу України засвідчує існування проблемних зон, пов’язаних із втратою соціального капіталу внаслідок низького рівня довіри до різних гілок влади, корупцією, неефективними економічними реформами, недосконалим суддівством та колабораціонізмом.
Keywords
