Зернові культури (Jun 2023)
УРОЖАЙНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЗЕРНА У ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАКОРДОННИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ
Abstract
Актуальність. Одним з основних показників, з яким пов’язана товарна цінність зерна пшениці, її хлібопекарські, а також технологічні властивості, є масова частка білка. Результати наукових досліджень та практика сільськогосподарського виробництва свідчать про те, що за останні 80–90 років у південних областях України вміст білка в зерні пшениці озимої понизився з 17–18 % до 10–12 %, а в несприятливі, за погодними умовами, роки кількість білка в зерні може зменшуватися навіть до 8,0–9,5 %. Однією із проблем сьогодення України є питання покращення якості зерна пшениці. Україна посідає високе місце на світовому ринку зернових: частка в експорті пшениці складає в середньому 5 %. Мета роботи. Оцінка сучасних сортів озимої м’якої пшениці за врожайністю і біохімічними показниками якості зерна. Методи. Польові дослідження вели згідно з методикою польового досліду Б. А. Доспєхова. Агротехніка вирощування пшениці озимої – загальноприйнята для степової зони України. Облік врожайності проводився за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вміст білка в зерні визначали методами інфрачервоної спектрометрії та К’єльдаля, рівень седиментації білків – методом SDS-30. Результати. При порівнянні отриманих даних за врожайністю у колекції встановлено, що у сучасних вітчизняних сортів та сортів закордонної селекції за умов оптимального вегетаційного періоду врожайність була більшою в середньому на 103‒107 %, ніж у сортів ранніх етапів селекції. Лідерами за врожайністю є сорти Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. На реалізацію потенціалу врожайності закордонних сортів значно впливає їх недостатня пристосованість до погодних умов. Паралельно з ростом врожайності внаслідок впливу негативної кореляції між урожайністю та якістю зерна, з кожним етапом селекції, в тому числі і у сучасних сортів, відбувається зниження білковості зерна на 0,5–1,5 %. Встановлено, що за рівнем седиментації сорти селекції СГІ-НЦНС переважають сорти ранніх етапів селекції. Велике різноманіття за рівнем седиментації має група сортів української селекції. У сортів іноземної селекції відмічено доволі низькі показники седиментації. Реалізація генетичного потенціалу врожайності та якості зерна досліджуваних сортів залежала від погодних умов та доз мінеральних добрив. Висновки. Значний успіх селекції на збільшення врожайності в українських і закордонних сортів через негативну кореляцію між цим показником і якістю зерна супроводжувався зменшенням рівня білковості на кожному етапі селекції на 0,5–1,5 %. У порівнянні з сортами ранніх етапів селекції показник седиментації SDS-30 був найбільший тільки у сортів СГІ-НЦНС, тоді як вітчизняні сорти інших наукових установ дещо поступалися сортам ранніх етапів селекції. Група закордонних сортів відрізнялася найменшим рівнем седиментації. Крім генетичного фактору, великий вплив на формування врожайності і якості зерна мають такі чинники, як погодні умови року і дози мінерального живлення.
Keywords
