Народна гра як презентант традицій і репрезентант культурного коду

Abstract

Традиційні види спорту та ігри – наразі досить затребуваний на­прям у вітчизняних і зарубіжних наукових розвідках; у ЮНЕСКО їх про­голошено частиною нема­те­ріаль­ної спадщини й симво­лом куль­турного розмаїття нашого су­спільства. Цінність до­сліджен­ня народних ігор та забав обумовлена новизною потенцій­них від­криттів чи переосмис­лень культурних стереотипів на­роду. Україн­ські традиції наскрізь пронизані рухами, руховою активністю, які є основою фі­зичної культури, а отже, за допомогою рухового компо­нен­та можна пізнавати культуру власного народу. Завдан­ня ро­боти – визначення по­няття «на­родна гра» в контекстах пре­зентації традицій і реп­ре­зен­та­ції культурного коду. Установ­лено, що поняття «народна гра» через колізії в практиці варто трактувати в широкому й вузькому значеннях. На­родна гра в широкому розу­мінні – це відтворення у формі ігрової дії (гри) важливих подій, знакових або віхових сто­рінок життя на­роду, трагічних моментів чи радісних звер­шень і перемог, щоб згадати та оцінити їх як такі, що сприяли становленню світогля­ду, мен­та­літету, гартуванню цілого на­роду.

Keywords

• народна гра
• фізична культура
• традиція
• культурний код