Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Світоглядно-методологічні засади «ідеї права» Ґустава Радбруха
Abstract
Відомий німецький філософ права Ґ. Радбрух пройшов складний науковий шлях, що вплинув як на його світоглядні, так і методологічні основи запропонованих ним концепцій. У дослідженні прослідковано еволюцію філософії права Ґ. Радбруха, яка формувалася під впливом представників неокантіанства, зокрема Ґ. Зимеля, Г. Рикерта, Е. Ласка та школи «вільного права» – Г. Канторовича, а також історичних подій – панування нацизму у Німеччині. Розкрито особливості методології Ґ. Радбруха, його позиція ґрунтується на неокантіанській методології розрізнення «буття» та «належного», на методології філософії цінностей та принципі логічної неможливості виведення належного з буття. Ґ. Радбрух розглядав право як явище культури, ціннісний факт, яке відрізняється від інших нормативних систем особливою цінністю, що має значення для здійснення справедливості. Право як явище має позитивну форму (закон, звичай, міжнародний договір) та соціальне значення (регулює людську поведінку та відносини). Але право також має нормативний характер (воно становить оцінку та вимогу до дійсності), має також суспільну мету (яка полягає у досягненні суспільного блага), має індивідуальну мету (що полягає у реалізації та забезпеченні прав людини) та природу загальності, а отже – рівності, і має втілювати справедливість. Розглянуто загальновідому та основоположну для філософії Ґ. Радбруха концепцію «ідеї права» у складі трьох елементів: справедливості, доцільності, правопевності. Ідея права є сутнісною вимогою до позитивного права, вона його легітимує, робить «правильним» та «правовим» правом. Законодавство ж, яке не втілює ідею права, по суті, втрачає свою правову природу. Справедливість полягає у формальному однаковому ставленні до рівних та неоднаковому ставленні до нерівних. Доцільність відображає суспільну та індивідуальну мету права і обгрунтовує на підставі цінності людини її свободу, рівність та унікальність. Правопевність полягає у чіткості, визначеності, зрозумілості закону та має розумітися як засада забезпечення справедливості. Концепція «ідеї права» Ґ.Радбруха за своєю суттю є сучасною теорією легітимації позитивного права.
Keywords
