Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jan 2024)
Харасмент як вид гендерної дискримінації у сфері праці
Abstract
У статті досліджено таке явище як «харасмент» як вид гендерної дискримінації у сфері праці. Зазначено, що гендерна дискримінація у сфері праці є складним багатовимірним поняттям, щодо визначення якого в міжнародній спільноті ще не дійшли консенсусу. Важливо враховувати, що оскільки міжнародне право не виділяє гендер як окрему від біологічної статі дискримінаційну ознаку, гендерна дискримінація в основному вживається як синонім дискримінації за ознакою статі. Водночас вона має низку особливостей. По-перше, вона являє собою сукупність обмежень, відмінностей та винятків, які застосовуються на підставі критерію статі та порушують рівність прав та можливостей людей у сфері зайнятості (найчастіше йдеться про жінок). По-друге, вона призводить до гендерної нерівності на ринку праці, яка проявляється в гендерних диспропорціях. По-третє, на відміну від дискусійного поняття диференціації, гендерна дискримінація не є чинником, пов’язаним з діловими якостями працівника. Наголошено, що харасмент у соціально-трудових відносинах, безумовно, входить до предметної галузі вивчення гендерної соціології, що відображає соціальні взаємодії не просто між статями, а й укорінені ієрархічні владні відносини, сформовані культурні норми, їх специфіку. При цьому не можна не враховувати психологічних та ціннісно-нормативних орієнтацій працівників, залежність стану та масштабу проблеми від галузі зайнятості, від контингенту на робочому місці та умов праці загалом. Зроблено висновок, що широке висвітлення питань рівноправності жінок та чоловіків, репрезентація жінки як цінного співробітника у трудовому колективі, оцінка насамперед її професіоналізму, впровадження реальних механізмів підвищення представленості жінок на статусних посадах – усе це може сприяти профілактиці та запобіганню насильству і домаганню у сфері праці. При цьому особливо активну роль мають виконувати вітчизняні профспілки, які так чи інакше є асоціативними членами міжнародних профспілкових організацій, що виражалось би і у просвітницькій, інформаційній роботі, реальному наданні допомоги постраждалим, і в експертній участі в напрацюванні законодавчих ініціатив та рекомендацій щодо протидії харасменту у сфері праці.
Keywords
