КРИТЕРІЇ МОНІТОРИНГУ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Abstract

У статті розглянуто критерії достовірності інформації. Визначено термін достовірності інформації. Встановлено, що важливим етапом вибору, розробки методiв i механiзмiв забезпечення достовiрностi інформації є аналіз процесів її обробки. Дано визначення оцінки достовірності інформації, а також встановлено, що складністю оцінки достовірності інформації є оцінка інформації. Для оцінки достовірності інформації пропонуються такі ознаки, як сумнівність викладених фактів, емоційне забарвлення контенту, тональність контенту по відношенню до деякого об’єкту чи події, сенсаційність контенту, прихований зміст контенту. На цих ознаках буде ґрунтуватись моніторинг достовірності інформації в інформаційному просторі, метою якого є звести до мінімуму суб’єктивність експертного оцінювання контенту авторів із погляду їх впливового спрямування стосовно індивідів інформаційного простору. Щоб максимально зменшити цей суб’єктивізм, в основу оцінок пропонуються ключові критерії достовірності інформації, які, на відміну від оцінок, здебільшого цілком вимірювані: критерій балансу інформації, критерій відокремлення фактів від думок, критерій подачі точності та достовірності інформації, критерій повноти інформації. Таким чином, існує необхідність у створенні алгоритму оцінки достовірності інформації в інформаційному просторі, завдяки якому з’являється можливість досліджувати інформаційні ресурси на наявність впливу на них, своєчасно виявляти проблеми інформаційної безпеки, рекомендувати перевірені рішення до використання на критично важливих об’єктах, організовувати і проводити спеціальні навчання на державному рівні і т.п.

Keywords

• інформаційна безпека держави; інформаційний простір; інформаційний вплив; інформаційний ресурс; достовірність інформації; державні інформаційні ресурси; доступність; конфіденційність; цілісність.