Хірургія дитячого віку (Dec 2020)
Анестезіологічне забезпечення видалення корегуючої пластини після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss
Abstract
Актуальність. У літературі мало даних стосовно анестезіологічного забезпечення видалення корегуючої пластини після операції за Nuss. Мета дослідження – аналіз анестезіологічного забезпечення процедури видалення корегуючої пластини після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) за Nuss. Матеріали і методи. До проспективного рандомізованого дослідження включено 24 підлітки, які переносили операцію видалення корегуючої пластини після корекції ЛДГК за Nuss в умовах загальної анестезії з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легенів. За аналгетичним компонентом анестезії дітей рандомізовано в дві групи: в групі PVA (n=14) аналгезію забезпечували двобічною паравертебральною анестезією, та в групі G (n=10) для аналгезії інтраопераційно застосовували фентаніл, а після операції – системну аналгезію кетопрофеном. Внутрішньовенна індукція: пропофол 2–3 мг/кг, фентаніл 3–4 мкг/кг, релаксація – атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримання анестезії: пропофол 6–10 мг/кг/год, при необхідності болюси фентанілу 2 мкг/кг. Реєструвались такі параметри: артеріальний тиск систолічний (АТсист), діастолічний (АТд), середній (АТсер), частоту серцевих скорочень (ЧСС), інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Зміни АТ та ЧСС впродовж операції та анестезії порівняно з вихідним рівнем були статистично значними (р<0,05), але клінічно показники гемодинаміки були компенсованими. Зниження АТ та ЧСС протягом операції були більш виразними в групі PVA. Загалом анестезіологічне забезпечення в обох групах було цілком адекватним, судячи з гемодинамічного профілю пацієнтів. Пацієнти в групі паравертебральної анестезії не потребували додаткового введення фентанілу після першої дози в індукції наркозу, тоді як пацієнтам групи загальної анестезії фентаніл додатково вводився в середньому в дозі 200 мкг. Після операції інтенсивність болю за ВАШ у групі G була значно вищою, ніж в групі PVA: одразу після прокидання від наркозу та екстубації трахеї в групі PVA – 0 (0–1), в групі G – 3 (2–4) (U=1,5; р=0,000002); ввечері в день операції в групі PVA – 1 (0–1); в групі G – 3 (2–3) (U=6,0; р=0,000031); наступного ранку в групі PVA – 0 (0–0); в групі G – 1,5 (1–2) (U=12,0; р=0,00027) см за ВАШ. Не було жодного випадку, коли інтенсивність болю перевищувала 3 см за ВАШ, тобто усі пацієнти були адекватно знеболені. Висновки. Білатеральна паравертебральна анестезія забезпечує більш адекватну аналгезію порівняно із загальною анестезією та системним знеболенням у періопераційному періоді при видаленні корегуючої пластини після корекції ЛДГК за Nuss. Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом установи. На проведення дослідження було отримано інформовану згоду батьків та дітей.
Keywords
