Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах

Abstract

Дослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів. Мета - для оптимізації лікувально-профілактичних заходів при персистувальній бронхіальній астмі (пБА) у дітей визначити клінічно-анамнестичні особливості її фенотипу з урахуванням накопичення в дихальних шляхах медіаторів неоангіогенезу (фактора росту ендотелію судин - VEGF, матрична металопротеїназа-9 - MMP-9) як маркерів ремоделінгу бронхів. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 116 дітей, хворих на пБА, віком від 6 до 17 років (середній вік - 11,6±0,29 року), з тривалістю захворювання 4,9±0,38 року. Сформовано три клінічні групи: І група - 37 дітей, хворих на пБА, із показниками VEGF >80,0 нг/мл та ММР-9 >5,2 нг/мл у надосадовій рідині мокротиння; ІІ група - 41 дитина з перевищенням одного з наведених маркерів; контрольна група - 38 пацієнтів зі значеннями даних біомаркерів, нижчими за медіанні (VEGF 20) упродовж чотирирічного спостереження найчастіше спостерігалася в дітей І і ІІ груп, а вказівки на недостатній контроль пБА засвідчили вірогідний ризик розвитку структурних змін бронхів: відношення шансів (ВШ) - 2,23 (95% довірчий інтервал (ДІ): 1,2-4,1), відносний ризик (ВР) - 1,5 (95% ДІ: 1,0-2,2), абсолютний ризик (АР) - 22%. Тяжкий перебіг пБА також асоціювався з ризиком формування ремоделінгу бронхів із накопиченням в їхньому просвіті медіаторів ангіогенезу: ВШ - 2,2 (95% ДІ: 1,1-4,52), ВР - 1,42 (95% ДІ: 1,0-2,5), АР - 19%. Накопичення маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах при БА в пацієнтів І і ІІ груп асоціювалося з переважно еозинофільним фенотипом захворювання. Водночас у хворих із низьким вмістом маркерів ремоделінгу бронхів у мокротинні (контрольна група) були кращі шанси досягнення повного контролю над симптомами пБА порівняно з дітьми з високим (загальний абсолютний ризик - 19,0%, загальний відносний ризик - 45,1%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 2,2) і середнім (загальний абсолютний ризик - 10,2%, загальний відносний ризик - 30,6%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 3,2) вмістом у мокротинні факторів ангіогенезу. Висновки. У пацієнтів, хворих на пБА, накопичення у просвіті дихальних шляхів маркерів ремоделінгу бронхів асоціювалося з тяжчим неконтрольованим перебігом астми та гіршими шансами досягнення контролю над захворюванням. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• бронхіальна астма
• діти
• ремоделінг бронхів